Я сама винна в тому, що не можу знайти підхід до сина

Нещодавно я народила другу дитину, дівчинку. Синові за місяць виповнилося три роки, я почала на нього зриватися, ще коли ходила вагітна.

Хочу сказати, за моїми спостереженнями, агресія є відповіддю на агресію. Мій син просто став на мене кидатися з кулаками і кричати, шкодити, не давати спати молодшій сестрі, не слухатися, ігнорувати.

Я можу накинутися на нього як божевільна, можу розплакатися, але його це не пробиває, і тоді я починаю тиснути на психіку: казати, що я його віддам чужим людям, що мені такий син не потрібен, що немає у нього мами і таке інше.

Слухняності від нього я так і не досягла, він просто проситься до тата, а сьогодні сказав: “мені мама не потрібна, я краще житиму з татом”. Не можу вам передати своєї образи, але я розумію, що сама винна в тому, що не можу знайти підхід до сина.

Я дуже люблю сина, і бачу, що ці сварки відбиваються на ньому не найкращим чином: він закочує істерики з будь-якої дрібниці, став погано їсти і постійно хворіє. Весь час мною намагається маніпулювати, і зовсім не визнає батьківського авторитету.

Мені важко, і я починаю гніватися, коли не можу від сина чогось отримати, але все через те, що я не можу як слід відпочити і відволіктися. Чоловік працює, свекруха працює, мама живе далеко. Хоча від мами, свого часу, я теж недоотримала кохання.

Мій батько був одружений з іншою. Коли мама завагітніла, він не захотів піти з сім’ї. Вона ростила мене одна, але я схожа на батька і через це, мабуть, їй було морально тяжко. Коли я виросла і стала зустрічатися з хлопчиком серйозно, вона в одній із сварок прокляла мене, тому що не схвалила мій вибір.

Але я все одно вийшла за нього заміж, і не скажу, що ми добре живемо, я не відчуваю себе повноцінно щасливою, але я вдячна життю, що воно подарувало мені сім’ю та дітей, яких я заслуговую.

Якщо в житті ми натрапляємо на труднощі чи проблеми, це наш урок і шанс виправити помилки свого минулого життя. Так що, якщо у вашому житті це відбувається, значить це ваш хрест і доля, треба вивчити урок та виправити помилки, а далі працювати над собою та своїми недоліками, і може Бог вас нагородить. Головне бути сильною та розважливою.