Познайомився із дівчиною в соцмережах, ми довго переписувалися, просто спілкувалися, потім я запропонував їй зустрітися. Мені вона одразу сподобалася, і ми стали бачитися постійно. Ліза мало що про себе розповідала, сказала тільки, що минулі стосунки були невдалими, і вона була два роки одна.
Я ж не приховував від неї нічого, розповів, що мене покинула дівчина, бо маю проблему з житлом, живу на орендованій квартирі, батьки в іншому місті. На мій подив її це анітрохи не збентежило, сказала, що людину треба судити не з грошей, а з вчинків. З цього я зрозумів, що їй непогано дісталося у колишніх стосунках.
Так спілкувалися ми з Лізою десь пів року, а потім я запропонував їй переїхати до мене, пожити трохи разом, може, у нас щось вийде. Я не очікував, що вона не погодиться, та ще й так категорично – сказала, що ми мало знаємо одне одного.
Трохи пізніше я дізнався причину її відмови, про це мені розповіла її подруга. Виявилося, що Ліза має маленького сина, йому два роки, вона була заміжня, але дуже невдало. Я був шокований не так цією новиною, як тим, що вона приховала це від мене.
Ми ж так щиро говорили про все. Коли її подруга дізналася, що Ліза мені про це нічого не сказала, вона попросила її не видавати. Але як я міг мовчати і вдавати, що я нічого не знаю, продовжувати з нею спілкуватися?
Коли я не витримав і прямо запитав про її минуле, Ліза розплакалася. Сказала, що боялася, що дізнавшись про дитину, я її кину. Я встиг до неї прив’язатися і те, що у неї є син, мене не зупиняє, але я не можу пробачити їй обман. Навіщо це робити? Як довго вона думала все ховати?
Коли все з’ясували, пристрасті вляглися, вирішили, що спочатку я познайомлюся з її батьками та сином, а вже потім вирішуватимемо, що нам робити. Як не дивно, але Ліза поставила умову – дитина житиме з нами, вона не залишить її у батьків.
Я згоден, мені сподобалося, що Ліза заради заміжжя, як багато жінок, не кинула сина на бабусю з дідусем. Сподіваюся, не пошкодую про прийняте рішення, хоча якщо чесно, трохи нервуюся
- Мамо, ти зовсім з розуму вижила?! - Гнат влетів у передпокій. Кинув ключі на…
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…