Красива дочка тата-банкіра, що живе в двоповерховому особняку з каміном в самому центрі міста, – так про мене говорили однокласники. У дитинстві було все: модні речі з Італії, відпустки разом з батьками на Балі, йоркширський тер’єр, особистий водій, кращі репетитори, спокуслива зовнішність. Від мами дісталося розкішне волосся і очі, а тато нагородив ідеальною фігурою. Але найголовніше, що у мене був той самий легкий подих, про який колись писав Бунін. Він зник, коли помер батько. Його вбили в 2004 році, мені тоді виповнилося 19 років. Я не встигла попрощатися і повідомити йому, що він скоро стане дідусем. Похорон, непотрібне весілля з однокурсником на сьомому місяці вагітності (так захотіли родичі нареченого), продаж майна, переїзд в жебрацьку хрущовку – всі ці події, змінялися одна за іншою, пролітали як кадри з дешевої мелодрами.
Я дивилася в дзеркало і не впізнавала себе. Чорні круги під очима, потворний живіт, облуплений на нігтях лак – бачив би зараз свою доньку мій тато. Сімейне життя не клеїлося. Я виходила заміж за найкрасивішого хлопчика нашого курсу, який виявився ледарем і занудою.
Наш шлюб рятували спільні друзі і веселе студентське минуле.
Не можу сказати, що ненавиділа своє життя. Підростала донька, будні займала роботою нотаріусом, ненависна, але не противна, вечорами ми збиралися за вечерею, дивилися серіал, два рази на тиждень у мене був хороший с*кс з чоловіком. Я схудла, привела себе в порядок, тільки то найлегше дихання не відновлювалося. Навпаки, ставало важче.
Все змінилося, коли мені зателефонувала шкільна подруга з того красивого життя, про яке я вже й забула.
“Вітання! Ледве дістала твій номер, – защебетала Оля. – Куди пропала? Чому тебе немає в Instagram?». Я не збиралася брехати, але розповідати правду теж не було ніякого бажання.
«Айфон вкрали, зараз все відновлюю, – ляпнула я. – Немає ні секунди вільного часу. Спишемся в Instagram».
І понеслося.
Створила сторінку. Чим її заповнювати? Що публікувати? Квартиру зі старими шпалерами і потертим лінолеумом? Відпочинок на Азовському пляжі з морем, в якому постійно плавають водорості? Вечеря, що складається з картоплі і оселедця? А мій гардероб? Ні, мені потрібен образ успішної і щасливої жінки.
Соцмережі народжують ілюзії, дають можливість побути в головній ролі і зіграти спектакль, де ти і сценарист, і режисер, і актриса. Я б назвала свою драму, як і Ремарк, «Життя в борг».
Що необхідно для ідеальної історії в Instagram? Перше, це зовнішні дані. Мені 35 років, мене важко назвати непривабливою. Зморшки, прищики, боки і трохи випирає живіт (при зрості 168 см я важу 62 кг) легко приховати за допомогою всемогутнього фотошопа. Краща альтернатива косметологів.
Потім мій коник – це густе руде волосся. До речі, в 14 років я навіть знялася в рекламі шампуня. Вийшов образ досить привабливою особи. Всього за пару днів я навчилася робити селфі, на яких виглядаю набагато стрункішою. Всі ці хитрі виверти перед камерою можна знайти в Інтернеті.
Описувати кожну позу досить нудне заняття. Поради модних блогерів і стилістів допомогли грамотно скласти гардероб. Звичайно, все купувала в мас-маркеті, а ось лейбли фотографувала своїх старих суконь (добре, що їх не викинула).
Другий неодмінний атрибут красивого життя – це автомобіль. Брати постійно машину напрокат дорого, тому я вирішила стати пішоходом. Тим більше зараз в тренді ходити пішки і викладати в історію результати своїх досягнень.
Також для інстаграмного життя я бігаю вранці, займаюся йогою і відвідую фітнес-зал, куди мене пускає двоюрідна сестра, яка працює адміністратором в елітному спортивному клубі. Дивно, як тільки ви почнете будувати ідеальне життя, обов’язково знайдуться люди, які вам в цьому допоможуть.
Третій пункт – це їжа. Без хештегов #прощаваййдіета, #їжалюблютебе, #смачнежиття і т. д. Не обходиться жодна стрічка щасливох інстаграмщіци.
Тепер щосуботи ми з мамою, яка завжди смачно готувала, зводимо кулінарні шедеври. Іноді я просто дуріла підписникфв, підміняючи чорну ікру дешевим білковим замінником.
Четверта сторона щасливого життя – це фото з коханим чоловіком, який давно вже набрид. Благо мій чоловік до цих пір володіє зовнішністю брутального мачо. Коротше, показати його не соромно, та він завжди любив всі ці мі-мі-шішн знімки з пафосними підписами «люблю не можу», «щасливі разом» та іншою слащавою фігньою. Ідеальні відносини потрібно було підкріплювати вчинками.
Доводилося викладати букетики квітів від коханого, які замовляла сама собі, подарунки від «самого кращого чоловіка». Тут теж без хитрості не обходилося: як презент фотографувала брендовий пакет і лише натякала про те, що ж таке в ньому лежить. Правда, такий трюк можна проробляти лише пару раз на рік.
