Я ніколи не цікавився життям своєї жінки до одного моменту. Якось мій телефон розрядився, а свою зарядку я забув на роботі, тому поки дружина була в душі, я скористався її телефоном, щоб набрати спільного друга нашої сім’ї.
Після того як я поговорив з Валерою поклав телефон на те ж місце де взяв, але різко він засвітився і я побачив повідомлення “Тоді домовилися, о 5 на нашому місці, не переживай, на кого тобі ще надіятися як не на мене”. Я б і не звернув увагу якби не дещо.
Мені дуже підозрілим стало те, що часто моя жінка почала зустрічатися з різними людьми, хоча раніше була повним домосидом. Тепер у неї фінтес, психолог, перукар, і всі чоловіки. Тому я почав вже підозрювати щось погане, і звісно ж фантазія у ревнивих людей вміє розгулятися.
Так от, я прослідкував в цей день за своєю жінкою, нічого особливого, робота, магазин, манікюр, потім зустріч в тому кафе, що вони називали своїм місцем. Чоловік років 40, солідний, в гарних речах. Вони проговорили рівно годину, він провів її до авто і просто поїхав. Наступного дня все повторилося.
Через 3 тижні таких зустрічей я просто не витримав і виставив жінку за двері. Я думав що то коханець, а вона не стала сперечатися а спокійно зібрала речі і пішла. Я не бачив її 2 роки. Аж поки ми не зустрілися випадково в магазині.
Виявляється то був її психолог, вона ходила до нього, бо думала що я їй зраджую. Але після того як я вигнав її з дому, вона подумала що це через коханку і не стала навіть сперечатися, просто пішла.
Своїм горем поділилася з психологом. От тепер вони разом. Звісно це з точки зору етики неправильно, але вони разом, він навіть звільнився через це, тепер працює в іншому місці. А от я досі сам, жалкую що вів себе як кретин і не дав слова сказати жінці. Тепер хочу її повернути, не знаю чи вийде?
- Пощастило тобі, братику, таку дружину відхопив, - Аліна з келихом червоного в руках обвела…
- Слухай, мамо, якщо Олена спитає, скажи, що я в тебе ночував. Гаразд? Просто… так…
Стас вимкнув комп'ютер і потягнувся, розминаючи плечі, що заклякли. Монітор згас, залишивши по собі лише…
Віра Андріївна вийшла з ліфта на своєму поверсі і спочатку побачила на майданчику відчинену валізу…
Андрій крутився перед великим дзеркалом у передпокої. Темно-синя тканина дорогого костюма сиділа на ньому бездоганно.…
Тетяна одразу відчула, що щось не так. Стіл у вітальні був порожній, на ньому лише…