Ніколи не думала, що зіткнуся з такою ситуацією, принаймні, так скоро.
Ми одружилися в 2011 році. Я вже була вагітною, але це було не просто випадковість.
Я відразу попередила чоловіка, що другий раз заміж не піду, поки у нас не вийде дитина (в першому шлюбі за 7 років нічого не вийшло). Спокійно жили, купили квартиру, народився син. Пару раз ловила чоловіка на дзвінках дівчинам “за гроші”, але більше він приводу не давав – завжди ночами, вечорами вдома, всі гроші в будинок, добрий і ласкавий.
У 2013 році я захотіла повернутися на роботу – нудно мені вдома стало. Але при маленькій зарплаті і дорозі через все місто, вирішила, що поки вік дозволяє, треба народжувати другого.
Навесні цього року завагітніла.
А з літа чоловіка ніби підмінили. Ні, він був все таким же, але якимось більш відстороненим. Менше став дзвонити мені днем, навіть якщо привід був, більше про щось думав.
Я вирішила за ним простежити. Майже відразу я з’ясувала, що в обідню перерву він спить зі своєю колегою.
Була довга важка розмова, в якій я намагалася не істерити надміру.
Чоловік сказав, що все з нею в минулому, близькі стосунки вони припинили, але дружити і працювати разом вони будуть як і раніше. Стверджував, що це було тільки “ліжко”.
Я, згнітивши серце, повірила. Сьогодні він з нею знову спав. Емоцій у мене вже ніяких. Просто не знаю, що робити. Мені через тиждень народжувати, плюс наш перший син 3-х років. Це зараз така морока буде з розлученням, з розміном квартири, з переїздами. Хоча чоловік проти розлучення, та й я не горю бажанням рубати з плеча. Куди я з немовлям?
На душі порожнеча. Може, я просто боюся щось змінювати у своєму житті? Або варто почати ставитися до нього тільки як до грошового мішка, засобу забезпечити дітей? Забути про кохання, романтику, зосередитися на материнстві?
Знаю, що не я перша і не я остання опинилася в такій ситуації, але виговоритися дуже хотілося.
