fbpx

Я закохалася і завагітніла з першого разу, і через тиждень вже зрозуміла, що вагітна. Ми одружилися, зовсім не встигнувши насолодитися одне одним, і тут з’явилася дитина, яка прокидалася кожні 2 години до півроку, я руками прала пелюшки

Почитала тут сповідь, в якій жінка пише, що пошкодувала про те, що народила, і хочу сказати, що я не маю права засуджувати автора, але підтримую думку, що в таких ситуаціях треба не скиглити і скаржитися, а щось глобально міняти.

Грати перед чоловіком в гарну мати довго не вийде, та й нема чого. Якщо ви хочете бути з ним, розкажіть, все як є. Материнство – це інстинкт, можливо, дано не всім.

У мене двоє дітей, дві дочки з різницею трохи більше року. Я закохалася і завагітніла з першого разу, і через тиждень вже зрозуміла, що вагітна. Ми одружилися, зовсім не встигнувши насолодитися одне одним, і тут з’явилася дитина, яка прокидалася кожні 2 години до півроку, я руками прала пелюшки і т.д.

Думала, що це моє покарання. У мене просто не вистачало часу любити свою дитину і тут ми дізнаємося, що вагітна знову. Жахлива депресія роз’їдала мене, я була впевнена, що не впораюся.

Коли народила другу, вона була мало не доношена, така крихітна, як кошеня, що не закричала, у мене почали включатися інші процеси, я уявила, що могло статися непоправне.

Вона погано спала, а тут ще про старшу треба піклуватися – часу не вистачало ні на що. Я стала брати молодшу до себе в ліжко і годувати її, стала багато читати, як і що потрібно робити, зривалася, плакала, ходила до психолога.

Через кілька місяців в мені прокинулося справжнє материнство, через місяць нашій молодшій буде рочок – для мене це найкращий день у моєму житті, адже разом з народженням дочки народилася нова я, так, не відразу, це була праця, над собою, перш за все. І, до речі, саме заради чоловіка, я намагаюся бути найкращою мамою, тому що сім’я – це праця і робота, а діти – це як показник ваших відносин.

Моїй старшій діставалося багато, і крики, і шльопанці, вона стала кричати уві сні, це тривало кілька місяців, поки я не взяла себе в руки. Я навчилася одночасно готувати, тримаючи і заколисуючи на руках одну дитину і годуючи другу.

Не забувайте, діти все вбирають. Щоб зробити щасливою іншу людину – треба бути щасливою самій. Виходьте в люди, спілкуйтеся з подругами по телефону, в соц.мережах, ходіть на виставки, музеї – це займе 2-3 години в день, але якщо ви приділите трохи часу собі, вам стане легше.

Психолог мені радив так, і я ділюся: купіть фарби – малюйте, що душі завгодно, візьміть глину або пластилін – ліпіть з дитиною або самі. Ще можна навчитися вишивати хрестиком або займатися іншою монотонною творчістю, якщо до цього у вас лежить душа.

Слухайте нову музику, прийміть ванну протягом 20 хвилин – це допомагає, придбайте нову кофтинку або колечко, потроху балуйте себе. Якщо у вас є хобі, займайтеся ним або знайдіть нове. Знайдіть людей, які будуть раді просто вислухати вас.

Життя з народженням дитини не закінчується, а починається нове, інший виток її розвитку. І який він буде – залежить тільки від вас. Сподіваюся, що мої слова знадобляться комусь. Дівчатка, ми завжди народжені для щастя, давайте одне одного підтримаємо і допоможемо зробити кроки на шляху  до нього.

Related Post

Асі зовсім байдуже на те, що всі її хлопці одруженіАсі зовсім байдуже на те, що всі її хлопці одружені

Моя подруга Ася постійно натикається на одружених чоловіків. Михайло, її перший коханець, ненавидів свою дружину, але і йти від неї категорично не хотів. Молода дружина підозрювала чоловіка в зрадах, так