Я завжди думала що військові чоловіки мужні і чесні, цей випадок перекреслив всі мої надії, як після такого на когось розраховувати?

Дзвонить мені одна подруга і каже, виходь, я тут неподалік. Я дітей на чоловіка лишила і біжу, думаю що ж таке сталося, що її аж до нас занесло. Виявляється речі до мами перевезла.

Присіла на лавку, взяли собі по каві, говоримо, про мої будні молодої матусі думаю їй точно не буде цікаво, а от у неї питаю що вже таке. Розказує.

– Ти пам’ятаєш того Сергія, з яким я останні 8 місяців жила? Так от, ми розійшлися, не чоловік виявився а шматок ну, словом сама знаєш кого. Мало того що сам нічого не може, то ще і захистити мене неспроможний.

Я вже думаю, ну що там таке. От вічно в неї так, сваряться, миряться, з’їжджаються, потім знов речі один одному пакують, але питаю далі, все ж краще з подругою час провести ніж вдома після дітей прибиранням займатися, раз я вже вибралася з дому.

– Мене відправляють на військові навчання на 3 місяці. Це десь в одному з забитих сіл. Мене і ще 20 хлопців. Там буде казарма в старому будинку, ні цивілізації, ні зв’язку ні бодай магазину нормального.

І що ж кажу? Нічого не можна зробити. Я розумію що всі військові повинні виконувати свої обов’язки а не відлинювати від роботи, але ж ти дівчина, як так серед осені спати на холодних лавках в незрозумілому будинку серед хлопців.

– Так каже тому і речі до мами перевезла. По-перше не хочу щоб мій Сергій тепер до мене навіть підходив, а по-друге тому що нема чого їм там робити 3 місяці в його домі.

Так, кажу, Сергій же теж військовий, старший по званню, мін би щось придумати, щоб його наречена з своїми проблемами по здоров’ю не їхала Бог зна куди. Чи не вийде так, може домовитися, чи заплатити кому?

-Виявляється для того щоб не запідозрили що ми з ним маємо стосунки він мене спеціально туди відправляє. Мало того що відмазати не хоче, то ще й сам відправляє, уявляєш? А я от візьму і поїду, помру там від холоду і голоду, і буде знати.

Я в шоці, ще деякий час з подругою ми посиділи і порозходилися. А я от іду додому і думаю, як так, я завжди рахувала що військова людина це уособлення честі, справедливості, а він навіть дівчину свою не те щоб захистити, то ще й змушує в небезпеку їхати. Що ви думаєте з цього приводу?

You cannot copy content of this page