Відьма з метро
Цікаву історію розказав мені знайомий, а я розкажу вам. Десь місяць тому він їхав зі своєю дочкою 4 років в метро, і пересівши на зелену гілку зайшов в вагон на Палаці Спорту.
Якась жінка, років 55-60, почала запрошувати його доньку присісти до неї на коліна (а місць сидячих не було), однак донька не хотіла. Але ж тато інтелігент (нещасний), і майже силою посадив доньку на руки тітоньки. Мала сиділа насуплена і мало не плакала.
Через 3 зупинки вони вийшли, а уже під вечір у доньки температура +39 і трусить її як осиновий листок. Викликали швидку, відвезли в реанімацію і тільки там змогли якось стабілізувати стан. Лікар сказав що ще б годинку і могло бути “все”… Через тиждень він забрав доньку додому і почав згадувати….
Згадав що тітонька була з жовтим обличчям, щоки трошки впалі, і щось нашіптувала малій на вухо. Що саме – донька не могла згадати. Я цю історію почув від нього, дещо почитав і ось що я думаю:
– Це була хвора жінка, і вона спеціально їхала в метро, з метою знайти якусь дитину.
– Для чого? – скажете ви.
А для того, що є такий “чорний” обряд, по якому хвора людина може перекинути свою хворобу або принаймні її частину на іншу людину. Для цього потрібен тілесний контакт і певні слова (думаю що саме їх вона і шептала на вухо дитині).
Такий обряд, як і обряд дарувати зачаровані речі здоровим чи різні варіанти обряди вуду – використовуються уже багато століть. Якщо організм людини не може подолати хворобу або немає достатнього рівня віри щоб попросити вищі сили допомогти – хворий/хвора звертається до чорної ворожки або відьми – і та радить як побороти недугу. За рахунок інших. Впевнений – це 100% саме той випадок.
– Просто так, “тертись” об когось немолодій жінці важко, а варіант з дитиною найкращий, тому що сидіння на колінах + шепотіння якраз те, що потрібно.
Вислухавши мої домисли знайомий “закипів”, і пообіцяв провести тіточці сеанс ушиботерапії при зустрічі. На що я йому сказав що він сам дурень, що повівся на таке, ще й проти волі дитини. А діти вони ж добре відчувають енергетичні поля, і до хороших людей самі тягнуться (як наприклад і тварини), а від поганих відходять зі страхом. Слава Богу вже все минулось, сподіваюсь, що ця історія і вам стане в нагоді.
І ще! Не приймайте ніяких подарунків від незнайомих! (і від деяких знайомих також), не давайте нікому свої речі чи фотографії, чужі речі (типу секондхенд) одягати після 2-х! циклів прання підряд. НІКОЛИ не підіймайте з землі будь-які коштовності (окрім монет, їх можна) – інакше можете прийняти на себе чужу долю, недуги, невдачу чи депресію. Це не жарти. Думайте головою. Краще один раз побути неввічливим ніж роками бути хворим. Або мертвим.
А тепер прохання – якщо у вас є подібна цікава історія – напишіть її в коментарях.
