fbpx

Їй майже 80 років, а вона з коханцем по музеям бігає, стидоба

Моїй бабусі 72, вона дуже активна, почала вчити англійську на дозвіллі, хоч всі над нею і жартували. Вона все життя прожила з покійним дідом, який її сильно ображав, і на старості вирішила пожити для себе.

Я всім серцем підтримувала її. А на диво всім родичам 2 роки тому вона познайомилася з чоловіком її років з Норвегії. Він приїжджав до неї один раз, але з сім’єю вона його не познайомила, боячись насмішок.

В Українців є одна така погана риса, називається заздрість. Тільки в наших людей її видно здалеку а проявляється вона а пирсканні ядом.

Ще через рік вони одружилися, і вона поїхала. Ми тримали зв’язок в соціальних мережах і бачили як вона міняється в кращу сторону.

Родичам не казали нічого, дехто взагалі рахував що її вже немає. Звісно нас трішки хвилювало де вона, як живе, з ким. Часто запрошували в гості, але вона відмовлялася. Нареченого ми її не бачили.

А вчора вони приїхали до нас: спортивний симпатичний чоловік, якого навіть старим не назвеш, схудла, підтягнута, засмагла бабуся в джинсах і модною блузці, з зачіскою, очі сяють, тримаються за ручки.

Вона такою щасливою ніколи не була, виглядала на 50, а не своїх 80 років Непогано говорить по-англійськи, вчить норвезький, подорожують.

Посиділи годину і пішли по музеям. А ми з мамою, зовсім очманілий, мовчали весь день. Ввечері почали дзвонити родичі, а ми і казати не знаємо що.

З одного боку бабуся щаслива, з іншого нам з нашим менталітетом важко прийняти такий спосіб життя. Коротше треба щось вигадати, але що? Як пояснити все родичам, і чи варто?

Related Post

Вона брехала мені про своїх заможних кавалерів та про свій китайський айфон…Вона брехала мені про своїх заможних кавалерів та про свій китайський айфон…

Всім привіт. Мені було 16 років, коли я в перший раз серйозно закохався, це починалося зі звичайного флірту і як не дивно здогадатися переросло в любов. Але, на жаль, ця

Відчуваю провину, якщо байдикую у вільний часВідчуваю провину, якщо байдикую у вільний час

Не можу розслабитися, мучать думки, що я нічим не займаюся, що не вдосконалюю себе, нічого не створюю. Нещодавно мама звинуватила мене в ліні і нелюбові до малювання, хоча в цьому