Світлана вирішила пізнати красу спілкування з чоловіком як тільки їй виповнилося вісімнадцять років. У той час вона була студенткою залізничного інституту і на другому курсі нею зацікавився викладач економіки.
Після недовгих залицянь вона прийняла його пропозицію добре провести вечір в одному з кафе з подальшим нічним побаченням в його “холостяцькому гніздечку”, як він називав свою трикімнатну квартиру, спорожнілу на найближчі пару тижнів.
Його дружина, взявши дітей поїхала відпочивати на південь. На першому побаченні нічого істотного не відбулося – Свєта трохи нервувала.
І Юрій Сергійович, так звали її обранця, запропонував їй поки не квапити події і після легкої вечері і невибагливих танців відвіз її додому, отримавши обіцянку, що завтра вони зустрінуться знову і вона залишиться на ніч. Так і сталося.
Увечері Світлана сіла в його машину – він забрав її біля під’їзду будинку і вони поїхали в “холостяцьке гніздечко”. Юрій Сергійович був дуже ввічливий і ніжний, взявши на себе питання по “ліквідації неписьменності” і заспокоївши юну красуню, він ввів Світлану в світ насолод і любові.
Після цього вони зустрічалися щоразу, як тільки сімейне гніздо порожніло. Одного разу, будучи запрошеною на весілля друзів, Світлана познайомилася з Петром.
Це був друг нареченого. Гарний, високий і сильний хлопець, який звернув на неї увагу. Він запросив її на танець і відразу ж попросив номер телефону. Петро зателефонував на наступний ранок і запросив на природу. Вони добре провели час разом. Деякий час по тому, коли вона прийшла здавати іспит з економіки, Юрій Сергійович запитав її про причини декількох відмов від його пропозицій відвідати “холостяцьке гніздечко”.
– Може бути зустрінемося завтра? – пошепки запитав Юрій Сергійович, нахилившись трохи вперед і ставлячи підпис в заліковці напроти оцінки “відмінно”.
– Я не зможу – сказала Світлана.
– Чому, голубонько моя? – благально подивився на неї Юрій Сергійович.
– Я виходжу заміж.
– Навіщо тобі виходити заміж? – здивувався він, але тут же змінивши тактику і підморгнувши, сказав
– Добре, виходь, але “холостяцьке гніздечко” завжди буде підігріте для тебе. І все-таки подумай ще раз, треба тобі так рано вискочити заміж?
– Юрію Сергійовичу, – теж пошепки промовила Світлана. – Все зайшло так далеко, що не вийти зараз заміж вже ніяк не можна. – І вона подивилася на свій живіт.
– Ах молодість, молодість! – сказав він і простягнув їй заліковку …
