З дитинства мама втовкмачувала нам з молодшою сестрою, що ми повинні одна одній допомагати. Думаю, саме через це у мене розвинулося якесь дивне відчуття сорому, коли я щось роблю винятково для себе.
Сестра вийшла заміж практично відразу після школи. Вона й коледж закінчувала вже глибоко в положені. Дитина з’явилася за тиждень після отримання диплома.
Не беруся нікого судити, в особисте життя сестри я намагалася надто не лізти. Сама я поїхала вчитися у велике місто, недалеко від свого рідного. Сестра так і залишилася жити у нашому місті.
Їй було зручно. Думаю це один із головних аргументів. Вони з чоловіком винайняли квартиру через три будинки від моїх батьків. І раділи, що їм вкрай зручно тепер спихати онуку під опіку бабусі.
Я після університету влаштувалася на хорошу роботу. Мені пощастило. Зарплата для молодого фахівця у мене була просто величезна. Я ніколи таких грошей навіть не бачила.
Витрати у мене помірні. За житло платити, та на себе, щоб виглядати пристойно та поїсти. Самотня молода дівчина багато і не з’їсть. Готувати нас мама з дитинства привчила.
У мене з’явилося багато грошей. А в голові ж з дитинства так і засіла думка, що в нас із сестрою має бути все порівну. Тим більше мені, як старшій, часто доводилося ділитися навіть проти свого бажання.
До того ж мама часом розповідала, що у сім’ї сестри знову труднощі з грошима. Маленька дитина, у самої досвіду роботи ніякого, та й зятю не надто щастило з роботою.
Ось і почала я купувати всі речі в подвійному екземплярі. Купую собі новий джемпер та сестрі такий самий. Її розміри я чудово знаю. До того ж почала купувати речі та іграшки для племінниці.
Я купувала й офісні блузи, в яких можна було б ходити на роботу, і домашні футболки з піжамами. Намагалася не зациклюватись на якомусь одному стилі.
У такому режимі ми проіснували кілька років. За цей час сестра знайшла нарешті стабільну постійну роботу. Дитина справно ходить до дитячого садка, а зять перестав кожні пів року шукати нову роботу.
До батьків я намагаюся приїжджати в гості кожних вихідних. Навіть якщо з сестрою в ці дні не вдається зустрітись, то я щоразу залишаю їй пакети з подарунками.
Насамперед сестра завжди дякувала і навіть іноді надсилала фотозвіт. Могла нарядити племінницю в подаровані мною речі, сфотографувати та відправити мені.
Ніколи сестра не казала мені, що їй не подобаються речі, які я їм дарую чи племінниця не грає цими іграшками. Все її влаштовувало.
А минулими вихідними ми сиділи з сестрою і пили чай з тортом. У мами був день народження. Сестра приїхала привітати її з усією родиною. Не пам’ятаю, про що ми тоді розмовляли, але сестра видала фразу, яка змусила мене багато про що задуматися:
– Сто років собі нічого не купувала! Ходжу у твоїх недоносках. Треба хоч якось у магазин вирватися.
Зізнаюся чесно, мені було неприємно таке почути. Мені ніби плюнули в обличчя. Я стільки років намагалася як могла підтримувати сестру. Адже я завжди знала, що в них у сім’ї з грошима туго. І ось, що мені повернулося.
До того ж одяг завжди був новий. Цінники я, звичайно, відкривала, не хотіла ставити сестру в незручне становище. Типу – ось дивись, скільки я на тебе витратила. Але фірмові бирки та етикетки завжди були на місці! Не зрозуміти, що це абсолютно нові, неношені речі просто неможливо!
Після цієї розмови мені різко розхотілося щось для сестри купувати. Може, в мене нарешті розплющились очі і я прозріла?
Цими вихідними я приїхала відвідати батьків і привезла гостинці тільки мамі та батьку. Ніяких більше пакетів для сестри та племінниці. Адже про дітей повинні піклуватися батьки. А я майже дівчинку повністю одягала.
До цієї зими так і зовсім мені буквально робили замовлення. Купувала дитині зимовий комбінезон. Сестра скинула картинку та розмір. Написала, що не може знайти у нашому місті, просила пошукати мене.
Я тоді знайшла та купила. Гроші мені, ясна річ, ніхто не повернув. Та в мене тоді й думок не було, про те що вони повинні.
А всякі сукні, шкарпетки зі смішними малюнками та футболки я привожу дитині щотижня. Батьки на її гардероб витрачали явно менше за мене.
Тепер купуватиму подарунки сестрі на день народження та новий рік. Думаю, цього буде достатньо, якщо вона не цінує того, що я для неї робила.
