З самого дитинства мені прищеплювали любов і повагу до батьків. Зокрема, цим принципам мене навчав мій батько, чиї наміри були цілком зрозумілі, оскільки він сам виховувався в інтелігентній та досить суворій родині

З самого дитинства мені прищеплювали любов і повагу до батьків. Зокрема, цим принципам мене навчав мій батько, чиї наміри були цілком зрозумілі, оскільки він сам виховувався в інтелігентній та досить суворій родині.

Ось і я, на своєму 21 році життя досі пестила і плекала свою матір, попри те, що вона 10 років тому прийняла рішення розлучитися з татом – через власну зраду. Хоча батько, готовий був пробачити її та зберегти сім’ю заради мене. Але мама мала інші плани.

Тато пішов, залишивши нам свою квартиру, але навіть до цього дня він фінансово забезпечує мене і матір, щоб ми нічого не потребували.

Особисте життя мами не складалося після розлучення, тому довгий час вона жила одна. Але рік тому її самотності прийшов кінець. Вона зустріла чоловіка, якого назвати таким досить складно, оскільки він є справжнім альфонсом, і мама майже одразу ж запропонувала йому переїхати до нас.

Я спочатку була проти цього, адже квартиру батько залишав лише нам двом, а не чужим людям.

Можливо, все було б не так погано, якби цей «альфа-самець» жив тихо і мирно – ситуація була ускладнена його постійними моралями в мій бік, а також нескінченними причіпками з приводу: погано помила підлоги (у своїй же квартирі!), не так поставила чашку, повернулася з вечірки пізніше 12-ї ночі у свій 21 дорослий рік і так далі.

Мало того, мене вражав той факт, що цей 53-річний «чоловік» не приносив до будинку ні копійки та повністю жив за рахунок мами (а точніше за гроші, що виділяв нам мій батько – мати домогосподарка).

Я людина за вдачею не конфліктна і спочатку намагалася не звертати уваги на ці нападки. Ігнорувала повну відсутність грошей з його боку – це був вибір мами, і я не хотіла втручатися. Але всьому приходить кінець, і моєму терпінню теж.

Останньою краплею стало те, що мати, витративши всі свої заощадження, купила йому машину! Машину! Тоді я наважилася поговорити з нею та обговорити подію.

Я спробувала м’яко донести до неї, що такі дорогі подарунки для людини, яка для тебе не зробила зовсім нічого, дарувати абсурдно. А ось те, що вона заперечила з цього приводу, мене вбило: “Ти просто заздриш, що в мене з’явився чоловік, а ти так само одна! Не заважай мені будувати своє життя!”

Так, у мене було всього декілька залицяльників, але лише тому, що я шукала гідного, а не кидалася в ноги першому зустрічному.

Також моя мати додала, мовляв, я так злюся від того, що такий сюрприз дістався не мені. Вона зовсім не зрозуміла, в чому саме полягала суть її власного вчинку і звалила це все на якісь мої особисті образи.

Саме тоді я наважилася поговорити з батьком і розповісти йому про те, що сталося. Тато, невдоволений становищем таких речей, запропонував обірвати фінансування – тобто припинити забезпечувати матір. Ідея полягала в тому, щоб її новоспечений чоловік, який втратив підтримку з боку дружини, нарешті встав і пішов працювати.

Ми з татом виконали свій план і мама прийшла в сказ. Звичайно, вона відразу зрозуміла, що виною всьому я. Того вечора я була змушена вислухати не тільки лекцію про те, яка я огидна дочка і що вона «не так мене виховувала», а й кілька десятків образ від її невдахи – чоловіка.

А наступного ранку на порозі стояли валізи. Коли я поцікавилася, що це таке, демонстративно вказуючи на свої речі, мати відповіла: “Я втомилася з тобою боротися, ти виросла меркантильною дівкою, а таким у моєму будинку не місце!”

Крім того, що єдиною меркантильною людиною був лише її чоловік, вона забула про такий важливий момент, як прописка. Я була прописана у квартирі тата, як і він, а от мама ні. Це зіграло мені на руку, коли я подала на неї до суду. Звичайно, батько підтримав мене.

Всього через місяць я повернулася до своєї квартири, а мати переїхала з міста до старого бабусиного будинку, до села. Налагодити будь-які стосунки нам так і не вдалося. Та й чесно сказати, я не сильно намагалася – для себе я зрозуміла, що краще ніякої матері, ніж така.

You cannot copy content of this page