З жахом чекаю на понеділок і плачу: доведеться викладати англійську підліткам

Я закінчила університет 3 роки тому. Освіта філологічна, нікому філологи в моєму місті не потрібні. Я за фахом викладач, філолог та перекладач англ. мови — проте нормальну роботу знайти неможливо. До школи йти нізащо не хотіла, боялася. Спочатку шукала роботу посилено, спочатку секретарем, але не брали, потім взяли на один завод, але я зрозуміла, що немає сенсу, і не стала там працювати.

Влаштувалася через знайомих продавцем-консультантом — мене там кинули. Потім вдалося влаштуватись адміністратором у салон краси, навіть свічку поставила, так була рада, хоча з/п всього 6000 (без трудової), але я і за це готова була працювати. Але салон закрився за місяць. Ще півтора року шукала, намагалася щось зробити, але нічого кращого за офіс-менеджера не знайшла, та й обманюють скрізь, навіть трудові не хочуть оформляти.

Потім я наважилася піти працювати до школи, але на молодші класи, тобто для цього мені треба було перевчитися на вчителі молодших класів. Записалася, чекала, а інституту, який цим займається, не дали ліцензію. Я знову почала шукати, домовилася з однією школою влаштуватися до них за своєю спеціальністю, мені погодилися дати 3 та 5 класи (старших я боюсь).

Яка я була рада! Але, прийшовши до неї вже наприкінці серпня, як домовилися, вони мені сказали, що взяли людину з досвідом. Тоді одногрупник запропонував мені на своє місце в іншу школу, вона дуже далеко від мене, але мені було все одно. Я приїхала, мене переконали взяти всі класи, у тому числі один 8-й та два 9-х. Я спочатку намагалася відмовитися саме від цих, але мене переконали, і часу думати не було — лише одна ніч.

А тепер наближається час викладання, і я плачу. Я боюся морально, нічого не розумію, що треба робити, хоча мені пояснюють, але я, як і раніше, не знаю, як підготуватися до уроків, і мені дуже страшно. Я пошкодувала 150 разів, що зв’язалася із цією школою. Хотіла все кинути і знову влаштуватися в якийсь салон краси, але вже пізно: мені незручно перед ними, вони вже відмовили комусь, хтось дзвонив і питав про цю вакансію, а взяли мене.

Перед матір’ю та всіма друзями та родичами мені соромно, що стільки років я не можу знайти роботу. Мати думає, що я взагалі працювати не хочу, хоча я дуже хочу, але не можу знайти щось хоча б нормальне. Клята філологічна освіта, але на другу вищу грошей немає.

Мені 26 – а я ніхто. Тепер з жахом чекаю на понеділок і плачу. Я навіть перед нормальною аудиторією виступати не можу, а що вже казати про підлітків. Може хтось дати пораду, що мені робити.

 

Related Post

Люди яких ми брали на роботу почали нас обманюватиЛюди яких ми брали на роботу почали нас обманювати

Я завжди стараюся добре відноситися до людей. На дух не переношу брехню і нещирість. Це не для мене. Але іноді зустрічаються люди, після спілкування з якими я починаю задумуватися: а чи

Я шкодую, що не поступилася тоді чоловіковіЯ шкодую, що не поступилася тоді чоловікові

З чоловіком розлучилися через мої часті поїздки, пов’язані з роботою. Він постійно дорікав мені, що я рідко буваю вдома, і мало приділяю йому уваги. До того ж він хотів дитину,

Я вийшла заміж за чоловіка, якого любила. До цього я ні з ким не жила, а у нього було багато відносин. Майже з першого дня я стала чути: “Ти не вмієш прибирати, не так приготовлено, не туди поклала, чому ти чіпаєш мої речі”. Потім він почав називати мою зовнішість “простою”, і додавав, що у нього були “моделі”, хоча в мене зовнішість дуже привабливаЯ вийшла заміж за чоловіка, якого любила. До цього я ні з ким не жила, а у нього було багато відносин. Майже з першого дня я стала чути: “Ти не вмієш прибирати, не так приготовлено, не туди поклала, чому ти чіпаєш мої речі”. Потім він почав називати мою зовнішість “простою”, і додавав, що у нього були “моделі”, хоча в мене зовнішість дуже приваблива

Допоможіть розібратися в сітуаціі. Я вийшла заміж за чоловіка, якого любила. До цього я ні з ким не жила, а у нього було багато відносин. Майже з першого дня я