fbpx

З жахом чекаю на понеділок і плачу: доведеться викладати англійську підліткам

Я закінчила університет 3 роки тому. Освіта філологічна, нікому філологи в моєму місті не потрібні. Я за фахом викладач, філолог та перекладач англ. мови — проте нормальну роботу знайти неможливо. До школи йти нізащо не хотіла, боялася. Спочатку шукала роботу посилено, спочатку секретарем, але не брали, потім взяли на один завод, але я зрозуміла, що немає сенсу, і не стала там працювати.

Влаштувалася через знайомих продавцем-консультантом — мене там кинули. Потім вдалося влаштуватись адміністратором у салон краси, навіть свічку поставила, так була рада, хоча з/п всього 6000 (без трудової), але я і за це готова була працювати. Але салон закрився за місяць. Ще півтора року шукала, намагалася щось зробити, але нічого кращого за офіс-менеджера не знайшла, та й обманюють скрізь, навіть трудові не хочуть оформляти.

Потім я наважилася піти працювати до школи, але на молодші класи, тобто для цього мені треба було перевчитися на вчителі молодших класів. Записалася, чекала, а інституту, який цим займається, не дали ліцензію. Я знову почала шукати, домовилася з однією школою влаштуватися до них за своєю спеціальністю, мені погодилися дати 3 та 5 класи (старших я боюсь).

Яка я була рада! Але, прийшовши до неї вже наприкінці серпня, як домовилися, вони мені сказали, що взяли людину з досвідом. Тоді одногрупник запропонував мені на своє місце в іншу школу, вона дуже далеко від мене, але мені було все одно. Я приїхала, мене переконали взяти всі класи, у тому числі один 8-й та два 9-х. Я спочатку намагалася відмовитися саме від цих, але мене переконали, і часу думати не було — лише одна ніч.

А тепер наближається час викладання, і я плачу. Я боюся морально, нічого не розумію, що треба робити, хоча мені пояснюють, але я, як і раніше, не знаю, як підготуватися до уроків, і мені дуже страшно. Я пошкодувала 150 разів, що зв’язалася із цією школою. Хотіла все кинути і знову влаштуватися в якийсь салон краси, але вже пізно: мені незручно перед ними, вони вже відмовили комусь, хтось дзвонив і питав про цю вакансію, а взяли мене.

Перед матір’ю та всіма друзями та родичами мені соромно, що стільки років я не можу знайти роботу. Мати думає, що я взагалі працювати не хочу, хоча я дуже хочу, але не можу знайти щось хоча б нормальне. Клята філологічна освіта, але на другу вищу грошей немає.

Мені 26 – а я ніхто. Тепер з жахом чекаю на понеділок і плачу. Я навіть перед нормальною аудиторією виступати не можу, а що вже казати про підлітків. Може хтось дати пораду, що мені робити.

 

Related Post

Жити з жінкою, яка його так підло зраджувала не було силЖити з жінкою, яка його так підло зраджувала не було сил

Михайло і Олександра були одружені вже більше 3 років. За свою діяльність Міші доводилося часто бувати у відрядженнях, дружина ж також займалася кар’єрою, але в моменти відсутності чоловіка постійно залишалася

Подруга посоромилася кликати батьків на весілля. Дядька Коля та тітка Рая не побачили весілля доніПодруга посоромилася кликати батьків на весілля. Дядька Коля та тітка Рая не побачили весілля доні

Моя подруга вийшла заміж. Вчора була її весілля. Я була свідком нареченої. Я в шоці. Ми з Женькою подруги з першого класу. Виросли в одному селищі. Все життя йдемо разом.