Загалом ми були разом разом 5 років і 8 місяців, 1,5 роки з них коханцями…

Мені був 21 рік … молода, красива, наївна … мріяла про принца на білому коні і інших, але не думала про сім’ю, як про свою, яку треба створювати …

Розлучаюся з хлопцем, з яким зустрічалася 4 роки, заміж збиралася, але в наше життя втрутилася ігроманія … я пішла. І в момент моїх душевних мук з’являється ВІН !!! Все найпрекрасніше відбувається випадково … ми знайомимося на моїй роботі, обмінюємося номерами і він іде …

Я вже встигла забути про це …. пройшло кілька днів… .дзвінок, запрошення на побачення.

В цей же вечір я дізнаюся, що він одружений і що у нього маленька дочка, якій року ще не було.

І на той момент йому  27 років було і 2 роки шлюбу … яка сім’я? Які серйозні стосунки? Ви що? Цих думок не було в моїй голові … навіть натяків на ці думки …

Ми стали зустрічатися щодня-гуляли, ходили в кафешки, їздили на природу, тут же я увійшла в коло друзів … пройшов місяць. Трапилась близькість. О , як це було!

Для мене глупої і наївною це здавалося казкой. Багао уваги, квітів, турботи, часу. Я була щаслива … потім він їде у відрядження на місяць… Почуттів шалених з мого боку ще не було. Він дзвонив кожен день, ми годинами спілкувалися по телефону …  метелики в животі тільки починали збиратися.

Так пройшов рік.

Було визнання в коханні. Ми вже відкрито говорили про кохання але про майбутнє не говорили … Через півроку його дружина дізнається про мене і йде від нього з дитиною … Він її не зупиняв на скільки я знаю, може все звичайно перевернуто. Ну підсумок такий цієї романтичної саги: щастя було в наших відносинах не довго …  Загалом ми були разом разом 5 років і 8 місяців, 1,5 роки з них коханцями.

Вони розлучилися…. Рідко якому чоловікові вдається налагодити відносини в цьому трикутнику, вона мати його дочки і вона буде поруч все життя …

Я думала вистачить сил змиритися-не вистачило … не вистачило сил довіряти, коли почали з’являтися якісь натяки на знайомства з іншими lдівчатами.

На зраді не ловила, впевнена що був вірний, але все одно думки є … не розуміння абсолютне в життєвих питаннях.

Діло йшло  до пропозиції руки і серця … все одно не смоги налагодити нічого.

Ось місяць тому розлучилися остаточно . Почуття є і у мене і у нього, просто розставання обдумане так сказати …

Мені народжувати пора а він нікуди не поспішає, дочка вже є …. в школу в цьому році вже йде … не шкодую ні про що-досвід колоссальний.

Я подорослішала і побачила життя зі зворотньої сторони. Багато всього було за ці майже 6 років, але досвід негативний не обов’язково в житті отримувати, обов’язково думати головою коли знайомитесь з одруженим. затягне 100% !!! закохаєтесь 100% !!! А воно вам треба?

Не варто, дівчата, це часу витраченого, слів, сліз, нервів, і всього того що вкладається в ці відносини … Хтось може скаже, що пощастило він хоч розлучився і був зі мною (так можуть подумати ті хто зустрічається на даний момент таємно і мріє жити відкрито), а я відповім – так невідомо-пощастить чи ні … Довга розповідь, довжиною в 6 років майже … не губіть своє життя.

ао чужому нещасті … та ви і самі далі знаете. Зараз мені 27 майже і немає поруч коханого чоловіка. Ні у мене ні у тієї, від котрої він пішов, ні у маленької дівчинки, чиїм батьком він является. Ось недільний тато вже 4 роки … за гріхи треба платити. Подумайте 1000 разів!