У моєму житті сталася заплутана ситуація. Не минуло й року, як я розлучилася з чоловіком, якого шалено любила, як і він мене. Причиною розлучення була його сім’я, яка стояла проти мене.
Мені було дуже боляче. Спочатку я думала, що буду одна, що нікого не зможу полюбити, і ні з ким не зможу кохатися. Минуло трохи часу, і я зрозуміла, що таким чином заганяю себе у могилу. Я вирішила, що буду всіляко себе відволікати (робота, походи в бари, клуби, вечори з подругою, нові знайомства).
Через деякий час я почала тісно спілкуватися зі своїм старим приятелем, якого знала близько 3 років. Ми поступово закохалися одне в одного, почали зустрічатися, а незабаром і з’їхалися. Він зробив мені пропозицію, познайомив із рідними, а з часом я завагітніла.
Всі стосунки зі мною він пив і в нього від цього були проблеми із психікою. Закоханість у нього допомогла мені відійти від того розлучення і затуманила мої очі.
Я терпіла його гулянки, істерики та інше, а невдовзі пішла, навіть не розписавшись із ним. Вже місяць я живу одна, вагітна, майже на третьому місяці, і всі мої думки тільки про колишнього коханого. Розумію, що ось-ось зірвусь і напишу.
Все було б простіше, якби не вагітність. Не уявляю, як він відреагує. Адже коли ми розлучалися, він обіцяв через якийсь час розв’язати проблеми із сім’єю, з’їхати та забрати мене.
А тепер я не знаю, як бути. Були думки позбутися дитини, але одразу ж зупинила себе. Адже дитина не винна у моїх почуттях та проблемах. Батько дитини зник, але це на якийсь час. У мене до нього жодних почуттів немає.
Як бути? Що робити, якщо моє кохання настільки сильне, що я сумніваюся, що щось може ще його погубити. Дуже хочу бути зі своїм коханим, але боюся, що дитина стане несподіваним неприємним сюрпризом для нього. Якщо він не прийме мене назад, це розіб’є мені серце.
