Оксана звісно розуміла, що виходу немає, але варто було спробувати. Вона переступила поріг рідного дому, і здавалася б, за 10 років нічого не змінилося. Навіть її улюблений фікус стояв на тому ж самому місці.
Олексій з Оксаною одружилися відразу після школи. Працювали багато і дуже тяжко. Але своїм трудом таки змогли досягти бажаного. Купили квартиру в райцентрі, зробили такий собі ремонт і почали жити.
Все було як у людей, вони навіть почали задумуватися про дітей, поки Оксані не задурив голову один з місцевих будівельників.
Вона не любила його. Просто тоді він здавався більш перспективним, серйозним. Мав власне авто і квартиру в іншому місті. От Оксана і вирішила що пора щось змінювати. Вона зібрала свої невеликі пожитки в одну сумку і подалася за новим коханням в пошуках щастя. Було по різному. Гроші у них водилися, але не назбирали вони ні на квартиру, на на щось інше.
Швидко спокійна та серйозна Оксана йому набридла. Він вирішив що пора шукати нову пасію. Який час Оксана ще намагалася все змінити але марно. Тоді вона працювала продавчинею, підробляла в школі, щоб якось вижити, а тепер вирішила повернутися додому.
Олексій навіть замки не змінив на двері. В квартирі все було так, наче вона виходила за хлібом, наче цих 10 років і не було. Вона відкрила шафу, там акуратно складені були її речі. Досі висіла сукня в якій вона виходила заміж.
Вона перевдяглася в легкий літній халат і стала варити борщ. Він же так його любить. Коли прийшов додому Олексій, він наче і не здивувався, як знав, що вона ось ось має вернутися. Все стало на свої місця.
