У мене стосунки з одруженим чоловіком. Коли я завагітніла, він заговорив про аборт: мовляв, ця дитина «нікому не потрібна».
Я вирішила народжувати (у мене це третя дитина), а йому запропонувала піти. Він залишився зі мною, але з родини не пішов, нікому про нас не розповідає – ні матері, ні братам, ні іншим дітям, ні тим більше дружині.
Проводить з нами багато часу, підтримує матеріально. Періодично я знову піднімаю це питання, але він йде від розмови. Каже, що дочка ще маленька (2 роки і 3 місяці), нічого не розуміє і їй все одно, є у неї бабуся чи ні. Твердить, що я егоїстка і думаю тільки про себе, а мені здається, мої вимоги цілком справедливі.
Наталя, 39 років
Відносини з одруженим чоловіком – хіба це рідкість сьогодні? Питання в тому, хто і що в них шукає. Ось ви, Наталя, – погоджуючись на цей союз, чи розуміли ви, що будете на других ролях? Або ви не замислювалися над цим? Адже це найважливіше питання: чого я хочу від цього чоловіка. Один варіант – я закохалася, втратила голову і мені нічого не важливо, аби він був поруч. Другий варіант – згоду на гру за певними правилами.
У народі жінку, яка зустрічається з одруженим чоловіком, називають коханкою. Виходить, вона потрібна для любовних утіх, для задоволення певних потреб. І чоловік, вдаючись до таких відносин, як правило, нічого не хоче міняти в своєму сімейному житті. Він прагне якось урізноманітнити своє дозвілля і добирає те, чого йому не вистачає в шлюбі.
Звичайно, люди можуть зустрітися і полюбити одне одного, будучи невільними. Але в таких випадках, за статистикою, розставання з колишньою сім’єю найчастіше відбувається протягом першого року. В іншому випадку виходить, що всіх все влаштовує. Крім того, чоловіки взагалі рідше вирішуються на зміни.
Народження дитини – серйозний крок. Це було ваше рішення, чоловік лише погодився і прийняв нові правила гри. Але його нинішня поведінка говорить про те, що змінювати щось він не хоче. Мабуть, є причини, які тримають його в шлюбі.
