Але ж Оля, вона не така, вона інша була, чи це Гриша її такою зробив, чи побут

Оля була заміжня вже 7 років, тому не переживала ні про що, чоловік наче б то любить, дітки є, робота хороша, чого ще хотіти. Оля вся в клопотах то зварити, то попрати, то ще щось.

Сама не побачила як з смішної і легкої на підйом дівчинки перетворилася в мовчазну, а іноді і сварливу жінку за, всього за 30. Їй 30 років, а відчуває себе на всі 60.

Чоловік не зраджує, додому приходить вчасно, але якось охолов до неї чи що. Звісно вона читала в журналах і літературі різній, що коли люди довго знаходяться один з одним, то часто в їх стосунках починається так би мовити застій.

Але ж Оля, вона не така, вона інша була, чи це Гриша її такою зробив, чи побут. Весь день вона була в своїх думках. А в обід, в свій вихідний пішла на ринок, мала купити напівфабрикатів, щоб скоренько чогось приготувати і поринути знову в серіал чи книгу.

Якраз в цей час проходила повз зупинку і побачили досить неприємну картинку. Молода, модно вдягнута жінка, приємної зовнішності стояла і відчитувала свого чоловіка за щось.

Судячи з розмови там дріб’язок якийсь, не те купив чи не туди пішов. Вона дивилася на це все і бачила в цій жінці себе. Останнім часом Оля стала так багато потребувати від дітей і коханого, що сама не зрозуміла як перестала бачити щастя в простих речах.

Замість того щоб піти в магазин з готовими котлетами Оля звернула і попрямувала в маленьку крамничку де раніше завжди купувала сажі овочі на особливий випадок.

Їй колись так подобалося готувати, вона від цього справжній кайф отримувала, соковиті овочі, свіже м’ясо, ароматні спеції. Гриша часто казав, що одружився на ній через те як вона готує. Жарт звісно, але в кожному жарті є доля правди.

Оля купила продуктів, по дорозі зайшла і купила улюблену ляльку для доньки, з нової колекції, вона ж копійки коштує, доня так давно її просила, чоловікові купила смачну каву, яку вони 100 років вже не пили і не купували, бо закинули турку десь на полицю, кавоваркою ж швидше.

Синові взяла нову гру для приставки. Вирішила що відтепер хоча б 3 дні спробує, що б там не було посміхатися, відноситися до всього простіше, життя ж прекрасне.

У Олі все вийшло, спочатку 3 дні, потім тиждень, потім місяць, вона знову навчилася бут легкою, свіжою, щасливою, і все налагодилося, чоловік побачив що вона вміє бути іншою.

Отак іноді буває живеш, і не розумієш що ти сам зіпсував собі все що так довго будував. Вже стільки років пройшло, а Оля досі згадує з жалем ті роки, які вона спустила на своє невдоволення, на претензії.

You cannot copy content of this page