– Аліно! Мені треба на дачу, розсаду висаджувати! За тридцять хвилин будь біля мого під’їзду! – Нікуди я не поїду, я сплю і в мене вихідний, – пробурмотіла Аліна і скинула виклик
– Забери мене з торгівельного центру, – вимагала свекруха, звично опустивши вітання. Аліна відсунула від себе клавіатуру і подивилася на екран телефону так, ніби той особисто її образив.
– Я все роблю правильно! Дівчаток треба балувати, а хлопчиків – виховувати чоловіками. Тому я й не дарую Глібу нічого. – Щоб не виріс ганчіркою! А ти його балуєш, псуєш! Конструктори ці, набори – навіщо? Він повинен вчитися обходитися мінімальним
– Із твоєю мамою все нормально? – прошипіла Дарина. – Вона взагалі адекватна? Руслан обурено дивився на дружину. Дарина не відводила погляду, чекала, доки чоловік не здався першим.
– О, Боже! А де ж це Оленка ходить так пізно?! – схаменулась Алла Олександрівна. Вона швидко накинула кофту, відкрила двері в підʼїзд і ахнула! Її дочка йшла з кимось під руку! Алла оторопіла, коли побачила з ким
Їхній «цукерково-букетний» період розпочався з невинного флірту – погляди при зустрічі, знайомство, потім листування по смс і нарешті таємні побачення, але невинні. Чому таємні? Та тому що мати
— З якого дива ви привели рієлтора в МІЙ дім? І з якого дива ви взагалі маєте право шукати покупців на МОЮ квартиру? — Оленко, не гарячкуй! — Тетяна Петрівна скинула пальто, наче це щось вирішувало в цій ситуації. — Все на краще! Покупці пропонують дуже хорошу ціну — три мільйони!
— Ви при своєму розумі? — Ольга була готова вибухнути, але її погляд прикувався до Максима. — З якого дива ви привели рієлтора в МІЙ дім? І з
Борщ у його тарілці був без м’яса… А от у тарілках в дружини й дітей його було достатньо! -Валю, а де м’ясо? Чому ти мені не поклала? – здивовано запитав він у дружини.
Петро сидів на кухні за столом і сумно дивився в свою тарілку. -Та що ж це таке? – подумав він. Борщ у його тарілці був без м’яса… А
– Я не винна, що зараз інші часи! Але допомагати тобі не зобов’язана! Ти доросла! – Злісно відповіла мати
Коли мати сказала, що в мої роки в неї вже була трикімнатна квартира, я мало не сказала зайвого. Але промовчала, бо тоді ще вірила, що вона не зі
– Постояльця гнати треба! Чого він до чужої квартири придивляється? – Бабуся ніби взагалі не втрачала доньку і нічого не відчувала. – Тиняється тут! Ось що йому треба? І так задарма у квартирі Лізи жив, так все йому мало. Ти, Аріно, одразу про нього забудь, він далі в батька не гратиме
– Мамо, а навіщо він сюди ходить? – насупилась Аріна. – Ну, він приходить у гості. Він же мій друг. Твої ж друзі приходять до нас у гості,
– Він спитав про квадратні метри між гарячим та десертом, я тоді ще подумала: ну бувають же такі чоловіки, які не вміють розмовляти, от і питають будь-що
Він спитав про квадратні метри між гарячим та десертом, я тоді ще подумала: ну бувають же такі чоловіки, які не вміють розмовляти, от і питають будь-що. *** Жанна
– Тобто як це, вигнав? – Та ось так, синочку! Взяв і вигнав! Десять років про нього піклувалася, годувала-поїла, штани йому прала і сорочки напрасовувала, а він узяв і сказав, що більше зі мною ні сім’ї, ні кохання не хоче
– Тобто як це, вигнав? – Та ось так, синочку! Взяв і вигнав! Десять років про нього піклувалася, годувала-поїла, штани йому прала і сорочки напрасовувала, а він узяв
— Я теж людина, Леве. Я втомилася. — Ти повинна пам’ятати, що ти дружина, а не гостя!
— А моя думка когось цікавить? — Ніка залишила совок на полиці й повернулася до чоловіка. У її голосі звучав біль. — Я теж людина, Леве. Я втомилася.

You cannot copy content of this page