Життєві історії
Марія про свого батька знала мало. Знала, що вона схожа на нього кольором волосся, що висока – у нього, що він працював архітектором і часто роз’їжджав у відрядження.
Олена та Микола жили щасливим розміреним життям. Діти росли та радували батьків. Рита 12-ти років та Іванко 6-ти років. Весь цей час Микола часто їздив по відрядженнях. Заробляв
Наталка розставляла тарілки й думала, що все буде гаразд. Вона повторювала це зранку – методично, як мантру. Квартира чиста, їжа готова, гості зберуться до шостої. Новосілля – це
-А хто це у нас такий гарненький, наше сонечко, таке ясне, лежить ніжками перебирає. Дитина перебирає товстенькими ніжками в рожевих пінетках, і сміється. Щастя, безмірне щастя… Поруч ці
Віра Павлівна прийшла у гості до дочки. Вони сіли на кухні, Оксана налила чай. Мати відпила, поставила чашку на стіл і сказала: – Ми з батьком вирішили, що
– Чому, синочку? Чому ти, а не я? – Лідія Сергіївна розплющила очі, вкотре поставила в порожнечу своє запитання і зітхнула, сховавшись з головою під ковдрою. Не тішив
Тоня для себе вирішила, що вийде заміж тільки по розрахунку. Вона збиралася вступати після школи до інституту в Києві. І для того, щоб залишитися після навчання в столиці,
– Андрій! Послухай матір. Справді, вона тобі не пара. – Андрійку! Вона сільська дівчина, розумієш, проста. Ну, ти подивися на неї, вона прямо створена для того, щоб жити
Настя з дитинства дружила з Вірою, дівчата були сусідами, квартири поруч. Мами їх працювали в одній школі. Найкращими подругами були. За однією партою у школі сиділи, навчалися обидві
Бабця Валерку не любила, не признавала. – Не наш він, не наш, – казала Ганна Федорівна у крамниці жінкам. – Ганно, та як не ваш? Ну ти глянь,