Нещодавно у мене з моєю мамою виникла серйозна розмова з приводу моїх дітей, тобто її внуків. Матір постійно вмішується у все, тому часто сваримося з приводом і без.
Так сталося, що різниця у віці мої дітей 10 місяців, тому я вирішила відправляти їх в школу в одному році. Меншій, донечці, буде 5.7 рочків, старшому 6.5, тобто в принципі, як на мене, досить таки допустимий варіант.
Я спілкувалася з дитячим психологом і вчителем, вони також розмовляли з дітками, тому сказали що заперечень не мають і має чадо може спокійнісінько іти до школи саме в цьому віці, і головне – разом. Для мене це надважливо, хоча б тому що я хочу влаштуватися на роботу, і стабільний графік дуже важливий.
А от з точки зору моєї мами я вирішила сплавити дітей, зекономити на них. Я не матір, а зозуля якась, безвідповідальна.
Так, деяка економія тут звісно є, і це не найостанніший аспект, який враховувався, коли ми з чоловіком приймали таке рішення.
Хочу сказати, що ми все дуже добре обдумали. Зважили всі за і проти, і вирішили те, що вирішили. Дійсно мені так буде простіше, та і дітям краще. По перше книги, посібники та інше шкільне приладдя можна ділити, а не купляти кожному окремо, ну це не про зошити мова, а от, наприклад, не вистачає книг в школі, то нам не 2 купувати, а 1.
Уроки, то окрема історія, будемо сідати і робити їх разом, так само з класними зборами, дитячими святами та іншим. Це дуже важливо, для мене, наприклад, щоб не обділяти нікого увагою, а бути поруч в найвідповідальніші моменти разом з обома дітьми. Але знову ж таки, моя матір, вважає що це безглуздо, тому що йти в школу в 5.7 це буде рано. А коли не рано? На наступний рік, коли їй буде вже майже 7 років?
Поділіться своїм досвідом, як краще вчинити, можливо у когось таке вже було, як поводять себе брат і сестра якщо вони навчаються в одному класі, і чи зручно це для батьків?