Яка ж інфантильна в мене колишня невістка! Втім, і син – не кращий. Що одній, що іншому зовсім немає діла до дитини. Одні гульки в голові! Особливо вражає поведінка невістки.
Наче вона геть втратила материнські почуття і жалість до дитини. Він так до неї тягнеться. Коли я сиджу з ним, весь час питає, коли повернеться мама.
А у Лізи одна турбота – якнайшвидше влаштувати особисте життя. Я цього її бажання не засуджую. Багатьом хочеться кохання. Але в пріоритеті все ж має бути дитина. Тим більше йому лише чотири роки.
І в такому віці йому насамперед потрібна мама. А зараз виходить, що усі вихідні Сашко проводить то у нас із чоловіком, то у сватів. У будні теж іноді доводиться сидіти з онуком.
Ми з батьками Лізи, як і раніше, спілкуємося гарно, як не дивно. Тому я в курсі всього, що відбувається. Це стосується й онука, і Лізиної біганини на побачення.
Коли колишня невістка дзвонить мені з черговим проханням взяти онука з ночівлею, я намагаюся звернутися до її совісті. Пояснюю, що ми маємо свої плани. А вона не втомлюється нагадувати, як я свого часу мріяла про онуків.
“Марина Борисівна, ви свого часу хотіли онука? Ось тепер і сидить. Від вашого Сергія допомоги не доб’єшся. Тільки й робить, що обіцяє провести час зі Сашком. Але далі обіцянок справа не йде!”
Ще додає, що якщо ми самі не хочемо забирати Сашка, то можемо скинути грошей на няню. Що за нахабство! Знає ж, що ми не багаті. І все одно вимагає таке. Хоча заробляє більше за нас. Але в неї аргумент один: хто хотів онуків, той тепер і вирішує питання з наглядом за ним.
Я й справді, колись натякала Лізі та Сергію, щоб вони не тягли з дітонародженням. Адже до тридцяти років діти народжуються здоровішими. Та й молоді батьки мають більше сил.
Ще я дала зрозуміти, що в екстрених випадках обов’язково підстрахую з малюком. Але йшлося саме про форс-мажорні обставини на кшталт походів до лікаря чи лікарняних. Перетворюватися на няньку ні я, ні чоловік не планували.
А нам щоразу стає дуже шкода Сашка. Ліза ж, якщо їй не вдається збігати на побачення зі своїм коханцем, потім зриває на онука свій поганий настрій. Це ми зрозуміли з його деяких розповідей. У сватів – те саме лихо.
Хоча до розриву з моїм сином Ліза нашою допомогою не зловживала. Але потім, як з ланцюга зірвалася. І, головне, зовсім не хоче чути, що Сашко дуже тужить без неї.
“Та годі вам! Я ж не завжди залишаю на вас Сашка. У будні дні я з ним, майже постійно. Хіба вам не хочеться побути з онуком? Ви ж так про це мріяли.”
Суцільні маніпуляції! Звісно, я люблю онука. Але ж народжують для себе, а не для бабусь і дідусів. І про виховання у будні дуже смішно чути.
Скільки Ліза бачиться з Сашком на робочому тижні? Від сили годину вранці та пару годин увечері. Решту часу вона на роботі, а дитина – у садочку. І те, як я вже казала, серед тижня дитина також ночує у нас.
Про Сергія окрема розмова. Після розлучення з Лізою, яке сталося минулого року, він і справді дуже віддалився від дитини. Хоча раніше охоче з ним грав у вільний час. Тепер син сплачує аліменти та прогулюється з дитиною раз на пару місяців.
Річ у тім, що він багато працює, щоб швидше виплатити іпотеку за свою квартиру. А рідкісні вихідні вважає за краще витрачати, знову ж таки, на побачення чи зустрічі з друзями.
Так і виходить, що Сашко фактично не потрібний нікому з батьків. Тому ні я, ні свати донедавна не відмовляли в проханнях посидіти з ним. Якщо не батьки, то хоча б ми маємо дарувати йому любов!
Але кілька днів тому мій терпець урвався. Річ у тім, що Ліза через пару тижнів йде у довгоочікувану відпустку. І хоче провести її з залицяльником.
Сашко, на думку невістки, там буде зайвим. Тому вона вирішила зіпхнути його на нас із чоловіком. Здебільшого, звісно, на мене. Адже свати, якимось дивом, відхрестилися від її прохань. Але і я таки знайшла в собі сили сказати тверде “ні”.
Хіба це нормально, що чотирирічний малюк цілих два тижні проведе далеко від мами? Коли я про це сказала колишній невістці, вона знову нагадала про моє давнє безмірне бажання про онука.
Хоч би придумала вже щось оригінальне! Довелося пригрозити цій зозулі, що якщо вона не хоче займатися дитиною, то ми її відсудимо.
А якщо Ліза не хоче такого розвитку подій, нехай включає голову. І перестає думати лише одним передком. Хочеш у відпустку – будь ласкава, відпочивай в тому числі й з дитиною.
Зрештою, якщо колишню невістку кавалер кохає, то він нормально віднесеться і до малюка. І у відпустці Сашко не стане на заваді. Тим більше він рідко вередує і не бешкетує.
У відповідь Ліза прокричала, що не чекала від мене такої непорядності, і кинула слухавку. Це я непорядна?! Та я останній рік тільки й робила, що входила у її становище!
З того часу від колишньої невістки ні дзвінків, ні повідомлень. Своїх батьків вона поки що теж більше не дошкуляє проханнями доглянути онука. За словами свахи, Ліза дуже міцно на них образилася. Нехай ображається.
Може, візьметься за розум і почне більше уваги приділяти дитині. Єдине, чого я боюся, що через зрив планів колишньої невістки малюк настраждається. Але, гадаю, ми зможемо захистити його від самодурства мами.
