Історія очима молодого хлопця про те, як його обманули у відповідь на доброту, а також про те, як зустріти свою долю, коли дуже багато працюєш.
«Працював перукарем. На роботу добирався в громадському транспорті і це жахливо вимотує. У підсумку зібрав грошей, ще трохи позичив і купив старий автомобіль. Хоч і не новенький, зате свій.
Щоб скоріше віддати борги, навіть взявся таксувати у вільний від роботи час. Справа виявилася цікавою. Їздити я обожнюю, з пасажирами поговорити люблю, та й гроші зайвими не будуть. Борги швидко віддав, вільні гроші став вкладати в авто.
Одним зимовим вечором в салон моєї ластівки сіли двоє дівчат і попросили відвезти за адресою. Немає нічого простіше! Везу, пічку включив сильніше, оскільки бачу, що обидві замерзли не на жарт. Красуні скоро відігрілися, виявилися дуже товариськими дівчатами. Згадували історії зі студентського життя, реготали, я із задоволенням підтримував розмову, розповідав байки…
Та, друга дівчина, що спочатку здавалася більш промокшою, вже такою змерзлою не виглядала. Вона відігрілася і тепер поглядала на мене, сміючись над моїми жартами.
“Яка цікава панянка. Треба б телефончик попросити”, – подумав я.
Ми приїхали, я попросив за проїзд зовсім смішну суму, хоча дорога була неблизькою. Хотів справити хороше враження, мовляв, щедрий кавалер. Пасажирки сперечатися не стали, але попросили почекати, поки збігають додому за грошима. Не маючи жодною поганої думки, я став чекати.
Минуло 10 хвилин, 20, 30 … Нікого не було видно. Я ходив по двору, не вірячи, що ці милі дівчата, з якими я так щиро базікав всю дорогу, обдурили…
В результаті поїхав, картаючи себе, що виявився таким довірливим. Ще й на побачення розраховував. Наївний бовдур! Настрій був зіпсований на весь день. Та й пізніше ще довго не міг забути цю історію, прокручував в голові.
Продовження історії
Згодом все забулося. Закінчилася зима, з’явилося більше турбот, підробіток в таксі довелося тимчасово припинити. Та й в салоні роботи додалося. До хорошого перукаря клієнтки завжди йдуть. А я обожнюю свою роботу.
Буває, сяде в крісло жінка – сумна, втомлена, навіть розмовляти не хоче. А через годинку виходить, ніби зовсім інша людина – усміхнена, впевнена в собі, очі блищать. Я ж дивлюся на ці перетворення і радію. Подобається мені робити жінок щасливими, а тому кількість вдячних відвідувачок тільки зростає.
І ось одна давня клієнтка попросила записати на стрижку свою знайому. Дівчина прийшла, я підняв очі і побачив перед собою ту саму, яка втекла зимову красуню, яку я підвозив і з якою хотів піти на побачення, хоча навіть імені її не впізнав.
Я посміхнувся у весь рот, а вона, соромлячись, стояла, опустивши очі. Потім вона довго вибачалася, їй було соромно за той інцидент. Пояснила, що тоді приїхала до подружки в гості, але все зіпсував п’яний вітчим. Поки вони його втихомирювали, не було можливості вийти, щоб заплатити за проїзд. А коли вибігли, то я вже поїхав.
У підсумку вона навіть спробувала всунути мені гроші за проїзд, але я, звичайно ж, не взяв. Зате попросив її номер телефону. Зателефонував. Пішли на побачення …
Минуло вже вісім років, ми давно в шлюбі, ростимо сина і дочку. Але за святковим столом все так же любимо розповідати історію нашого “невдалого” знайомства, яке отримало несподіване продовження».
