Історія про те, як один майстер-шахрай хотів обдурити мою маму на ремонті зламаного холодильника

У мами зламався холодильник і я повинен був зайнятися його ремонтом, по-перше – тому, що я його колись сам вибрав і купив, а по-друге, тому що – син.

Поломка невелика, але тривожна – кожен день з-під хворого агрегату з’являлася нова скромна калюжа, завбільшки з калюжу від нашої зляканої такси Джоїка…

В Інтернеті зайшов на відповідний сайт, зідзвонився з майстром і на наступний день прибув до мами, щоб було кому роздувати щоки і щоб в будинку “пахло” розумієючим в холодильниках чоловіком.

У призначений час прийшов майстер років п’ятдесяти, з маленькою пластиковою валізкою. З порога він заявив, що роззуватися не має наміру і попросив бахіли. Я здивувався, що тільки бахіли і видав йому два веселеньких пластикових пакета з мотком скотча. Пройшли на кухню, майстер привітався з хворим холодильником і сказав:

– Виклик плюс діагностика коштує 400 гривень, якщо будемо ремонтувати, тоді вся діагностика безкоштовна.

Я кивнув, майстер швидко зробив для себе нірку за холодильником і сховався в неї разом зі своїм тестером. Мужику подзвонили і ми з мамою почули таку  розмову:

– Але … так … можна, все можна зробити … а яка у Вашої плазми діагональ? … 65? … добре, подивимося … ну не знаю скільки, потрібно дивитися, може дурниця, контакт відійшов, а може … вибачте, звільнюся , наберу Вам.

Ми з мамою задоволено переглянулися – майстер нам попався молодецький і на “всі руки”.

І в цей момент, я раптом згадав, як років п’ятнадцять тому, повертаючись з якогось відрядження, розговорився з одним неприємним типом, та до того ж п’яним в дупель. Вірніше – це він зі мною розговорився, а я вибираючи між: вимкнути його ударом в жбан чи зрідка кивати, вибрав – кивати.

Він ніс якусь ахінею про те, що всі кияни багатенькі дурні і він, сільський хлопець з народу, вважає своїм обов’язком їх потрошку “взувати”. Навіть на квартиру на цьому заробив.

А працював він в Києві майстром по ремонту всього, що тільки може поламатися … Навіть свою невигадливу схемку «взування» сп’яну мені видав, я не особливо повірив йому тоді, але тепер, на тлі подій, що розгортаються, згадав у всіх подробицях.

А тим часом наш майстер подивився хворого холодильника, виліз, шарудячи пакетами і трагічно вимовив:

– Був би Ваш холодильник конем, я б порадив його пристрелити.

– У сенсі, йому ж ще й двох років немає?

– Ну дивіться, почну з головного: компресор помер, движок ще ходить, але судячи по обмотці, йому залишилося місяці два-три і перестане працювати.

Ну і фреон, до купи витік, але це дрібниця, як то кажуть – “знявши голову за волоссям не плачуть”. Разом – 2200, 1100, 500 плюс робота – 300, виходить – 4100. Правильно? У мене в машині, все це є, хочете, можу зробити, дві години і холодильник, як новий. Але, не знаю, вам вирішувати.

Мама трагічно подивилася на мене і шепнула:

– Ну ось, тепер я без холодильника … відмовляйся. Куди такий ремонт? Дешевше викинути і новий купити.

Але я непомітно підморгнув мамі і сказав нашому майстру:

– Дві години говорите? Гаразд, починайте. Будемо ремонтувати.

Я ледь не скрикнув від маминого щипка, але стримався.

Майстер:

– Але врахуйте, що 4100 – це без заміни мотора.

– Я зрозумів, зрозумів, будемо сподіватися, що він ще попрацює, давайте починати, час іде.

Майстер розвів плечі, взяв валізку з тестером і пішов вниз до своєї машини за інструментами, компресорами і іншими фреоновими штуковинами.

Минуло хвилин п’ятнадцять, потім двадцять, але майстер все не повертався, я подзвонив йому на мобільний і механічна панянка розповіла, що мій майстер в даний час недоступний буквально як перська княжна …

Подзвонив ще через годинку та й плюнув, пропав мужик, але зате мені як трофей дістався забутий ним на підвіконні ліхтарик.

P.S. А мамин переляканий холодильник я не за дорого виправив сам, за допомогою сірника (дренажний отвір прочистив). З тих пір калюжі назавжди зникли.

Related Post

Віктор Чайка покинув окуповане село, пройшовши пішки 250 км за шість днівВіктор Чайка покинув окуповане село, пройшовши пішки 250 км за шість днів

Село Приморське, що у Херсонській області, з перших днів повномасштабної війни опинилося під окупацією. 24 лютого російські війська через Приморське пішли на Херсон та Миколаїв. Доля багатьох людей у цій

Продала сукню, яку свекруха взяла їй напрокат на весілля і навіть не вибачиласяПродала сукню, яку свекруха взяла їй напрокат на весілля і навіть не вибачилася

Весілля було в розпалі. Злегка веселі гості, захеканий тамада і вічно невдовоьені родичі з Сургута показували все своє єство. Наречена сиділа на вулиці на лавці, жених взагалі лишив її на

Якщо розлюбив — май сміливість зізнатисяЯкщо розлюбив — май сміливість зізнатися

На сьогоднішній день не є чимось дивним відсутність другої половинки. Як тільки в житті закоханих з’являється побут, все перетворюється в сварки, розбіжності і розлучення. І це в кращому випадку розрив