У мене чудова мама. Моя мама завжди вміла зберігати спокій в будь-якій ситуації. З батьком вони знайомі з дитинства, дружили зі школи. Потім одружилися.
Всяке траплялося в житті, але вони завжди були разом. Навіть у безгрошові часи. Мама виросла в селі, вона дуже стійка і вірна. А в 40 років у тата грянула особистісна криза.
Завелася у нього на роботі молода коханка. Дівка років на 10 молодше мами. Знала, що є сім’я, діти, але совісті у неї не було. Мабуть, вона не змогла переконати батька кинути сім’ю, тому не знайшла нічого кращого – прийшла до нас додому скандалити.
Вже не знаю, на що сподівалася, може що мама вижене батька. З’явилася, криком розповіла нам, що вони мовляв люблять одне-одного, а моя мати – така відьма, що не відпускає чоловіка до «коханої».
Батько, до речі, з кімнати так і не вийшов. Страшно, що там … Мама спокійно вислухала цю тітку. Та виоралась і стоїть чекає, дихає ніби бігала. Пауза повисла.
Мама подивилася на неї з жалем і питає: Ну і що ви хочете від мене почути? Дівку знову як прорвало, на цей раз в основному з образами на адресу моєї мами.
Знаєш, мама перейшла на «ти», у тебе хороший смак, він дуже хороший чоловік, але ось у нього смак з роками зовсім зіпсувався. Пауза. Дівка знову закипає.
Мама повертається до мене: зайди до тата. Тільки я закрила двері, як почулася добірна лайка, потім звуки ударів і зачинилися двері. Ми вийшли. Біля дверей валявся розпатланий віник. Мама плакала: З дитинства цих слів не згадувала. Батьки не розлучилися.
