Ми з чоловіком почали зустрічатися ще в студентські роки, коли нам було по 20 років. Одружилися, народилася дочка. Жили з батьками, доводилося важко: навчання, маленька дитина.
Чоловік почав тікати в комп’ютерні ігри. Часу удвох ми майже не проводили. На мої прохання сходити в кіно або кафе він відповідав: а навіщо?
Незабаром в моєму житті з’явився молодий чоловік, який мене підтримував, багато допомагав. Інтимних відносин у нас не було: я цього не допускала.
Я заплуталася, не знала, що робити, не хотіла жити в обмані. Розлучилася з ним, розповіла про все чоловікові, просила мене вибачити. Чоловік начебто простив. Минуло майже 10 років. Всі ці роки я жила з почуттям провини. А чоловік … Хоч він і залишився зі мною, у нього стали з’являтися подруги з сайтів знайомств.
Я завжди вважала, що він так мститься мені – можливо, несвідомо. Але останні його відносини зайшли занадто далеко: він зустрічається з дівчиною більше двох років. Спочатку говорив, що вони просто друзі, потім, коли я попросила припинити спілкування, почав бачитися з нею таємно.
З’ясувавши, що він зізнався їй у коханні, не витримала, запропонувала розійтися. Але чоловік йти не хоче, каже, не готовий кинути дітей. Але і відносини з тією жінкою не припиняє. Намагаюся піти від нього вже майже рік. І зважитися не можу, і жити так далі нестерпно.
Юлія, 34 роки. Порада від психолога.
Юлія, ви пишете, що перебуваєте в складній ситуації. Ваш чоловік періодично йде від вас – то емоційно, то фізично. Спочатку це були комп’ютерні ігри: він пропадав у них, не помічаючи вас і вашого бажання проводити час разом. Тепер це дівчата з сайтів знайомств, з однією з яких стосунки тривають досить довго. Ви начебто і в шлюбі, але чоловікові постійно потрібно йти від вас, як якщо б йому в цих відносинах було занадто тісно і нестерпно.
Вас же, в свою чергу, мучить почуття провини перед чоловіком за давні стосунки з молодим чоловіком. Вас не покидає думка, що чоловік мстить вам за це ось уже десять років. Але, мені здається, справа тут не в помсті, а в тому, наскільки чоловік здатний перебувати в близьких відносинах з вами.
Я нічого не знаю про те, яка людина ваш чоловік і чому йому складно бути в близькому контакті, але мені зрозуміло, як від цього страждаєте ви. Звичайно, вас утримують поруч з ним спільні діти і довгі роки спільного життя, але чи є між вами близькість і емоційний зв’язок? Чи можете ви поділитися з ним своїми переживаннями, а він з вами – своїми? Або для цього потрібно знаходити інших людей?
Здається, те, що мучить вашого чоловіка, – страх близькості, тоді як ви страждаєте саме від того, що цієї близькості вам завжди не вистачало в шлюбі.
Я б запропонувала вам подумати про те, що утримує в цьому союзі особисто вас. Якщо це бажання спробувати все виправити і побудувати більш міцні відносини – це одне. А якщо це ваші смутні надії, що щось може змінитися, хоча натяків на це немає, – зовсім інше. Адже здається, вам дуже складно жити з емоційно недоступним чоловіком.
