Матір мого хлопця не сприймає мене та поводиться зневажливо

Хочу розповісти про свою проблему та запитати поради. Річ у тому, що я абсолютно не виношу матір свого хлопця і не зовсім розумію, як послабити, а бажано припинити її втручання у наше життя.

Ми зустрічаємося недовго, близько року, але вже з самого початку вона спробувала влізти в наші стосунки та зарубати їх на корені. Першою її фразою, коли мій коханий повідомив, що познайомився зі мною, була: «Дивися, щоб тобі не сіли на шию». І це при тому, що заробляє він, м’яко кажучи, небагато, і до мене мав лише одну дівчину, яка ніколи нічого не просила і витрачала виключно свої гроші.

Мені таке визначення на свою адресу не сподобалося, але я не стала загострювати на цьому увагу, все-таки людина мене в очі не бачила, так що можна сприйняти це як грубу, але по-материнськи дбайливу пораду. Але що далі, то гірше. Практично при кожній телефонній розмові вона намагається мене образити чи принизити з невідомих мені причин. Ми навіть ніколи не бачилися наживо і не спілкувалися, оскільки вона живе за 500 кілометрів, та й, чесно кажучи, я зовсім не горю бажанням.

Її критику і приниження стосується буквально всього, але найбільше її зачіпає моя трудова книжка. Річ у тому, що зараз я тимчасово не працюю через проблеми зі здоров’ям, і мені фінансово допомагає тато. Небагато, але мені, якщо включити підробіток, вистачає. Мати мого хлопця це дуже дратує. Кожен свій дзвінок вона цікавиться, коли я знайду роботу і повторює про «сидіння на шиї», хоча я жодної копійки у свого хлопця не прошу і навіть вкладаюсь у загальний бюджет, включаючи продукти, покупку спільної техніки тощо. Іноді навіть і більшість вкладаю, бо мій хлопець, на жаль, схильний до миттєвих дорогих витрат, і на важливі речі (на зразок продуктів) грошей не залишається.

Тобто, крім мого батька, мене ніхто не забезпечує, але те, що я поки сиджу вдома, її неймовірно хвилює. Критикує вона також і те, що я навчаюсь заочно і живу при цьому в Київській області, я з Буковини (в принципі, як і мій хлопець), мовляв, «навіщо вона тоді приїхала, якщо не вчиться і не працює». Коли у мене трапилася позаматкова вагітність і мені видалили трубу, вона також образила мене і почала говорити йому: «навіщо тобі така хвора, тільки сидітиме на шиї».

Правду кажучи, мене це все неймовірно злить і ображає. Хлопець її начебто не слухає і затикає, але робить це дуже пасивно, наче для галочки. Хоча навіть не спілкувався з нею близько двох тижнів, на що вона закидала його повідомленнями — «чому ти мені не дзвониш, адже матуся нудьгує».

Як людина і партнер мене її син повністю влаштовує, мені з нею досить комфортно щодо спілкування, хоча цінності й ведення побуту у нас трохи відрізняються. Але все одно злослів’я його матері мене дратує. І з одного боку я розумію, чому вона так переймається грошами, бо мій хлопець чверть зарплати відправляє на її іпотеку, але що за ставлення взагалі до мене? З якого дива її взагалі хвилює моє особисте життя, мої фінанси, освіта та місце проживання, якщо я не втручаю в це ні її сина, ні його гроші зокрема?

Вона його сварила навіть за те, що він до мене в лікарню їздив до іншого міста, забирав речі, бо мені не можна було підіймати важкі речі. Говорила, що “сама впорається”. І особливо прикро, що мої батьки дуже добре ставляться до хлопця, навіть сплатили йому дорогу з мого міста до Києва, коли він їздив мене забирати. А у відповідь отримую ось таке неподобство.

Не знаю, як з нею знайомитись і в принципі співіснувати, але жодної поваги до неї ні як до людини, ні як до матері (била і приводила чоловіків до маленького сина) у мене немає.

Related Post

Якщо я позбудуся дитини, то думаю зненавиджу свого хлопця та й собі пробачити не зможуЯкщо я позбудуся дитини, то думаю зненавиджу свого хлопця та й собі пробачити не зможу

Всім привіт! Почну з того, що зараз мені 19 років, і живу я не у своєму місті. Тут у мене є хороша робота, кохана людина і вірні друзі, всього вистачає

Чоловік носив Риточку на руках, але після народження дитини сказав, що це не кохання…Чоловік носив Риточку на руках, але після народження дитини сказав, що це не кохання…

Я щаслива дружина і мама. З самого дитинства, як і всі дівчатка мріяла про щасливий шлюб, велику і дружну сім’ю та всіляко прагнула до цього. Будучи на 3 курсі інституту