Мені 25 років. Я – товариська людина. У мене багато знайомих та приятелів, і з ними з усіма я в чудових стосунках. Ми зустрічаємось, спілкуємося, і в нас майже ніколи не виникає жодних серйозних розбіжностей, хіба що в яке кафе нам піти. Взагалі, конфліктів у мене в житті майже не було, але це донедавна.
Нещодавно я влаштувалась на роботу. Працюю черговим адміністратором, так сталося, що у моїй зміні працює єдиний співробітник – прибиральниця, з усіма іншими я зустрічаюся лише на перезмінці. Зі своєю прибиральницею я відразу ж потоваришувала, але з іншими співробітниками я ніяк не можу порозумітися. Я ніколи з ними не спілкувалася, не ходила на корпоративи та інші заходи. Ну не пішло у нас спілкування.
У всьому колективі я наймолодша, і в мене єдиною є закінчена вища освіта. Половина сидить тільки зі шкільними атестатами, деякі мають диплом технікуму. До того ж я в чудових стосунках з усіма іншими працівниками, які перебувають у нашій будівлі, але не працюють у нас на фірмі. Можливо, ці фактори впливають на ставлення до мене?
Загалом, з більшістю наших співробітників і прибиральниць у мене безперервні конфлікти. Сперечаємося ми з приводу і без, мене постійно лякають якимись посадовими змінами та можливим звільненням.
Звичайно, я не звертаю жодної уваги на це, але плітки навколо моєї «персони» вже починають набридати. То хтось скаже, що я переспала з одним із працівників, то починається обговорення мого особистого життя, то люди «пройдуться» по моїй зовнішності та манері одягатися та спілкуватися.
Працювати в таких умовах дуже важко, майже нестерпно, тим більше, що на інших місцях роботи у мене не було таких проблем. З усіма у мене завжди були рівні стосунки.
Зрозуміло, що хтось ставився до мене краще, хтось гірше, але ніхто відкрито не демонстрував своїх емоцій. А тут на мене щодня виливаються відра бруду та сиплються тисячі закидів.
Підкажіть, що робити? Може, змінити роботу та позбутися всіх «доброзичливців» одним махом?
