Ми з чоловіком жили з його бабусею, винаймати квартиру він категорично відмовлявся, йти до брата жити в двокімнатну квартиру він теж не хотів, мотивуючи тим, що брат гуляка, а з бабусею було жити просто тяжко, вона постійно шукала приводи для скандалів

Вийшла заміж в 18 років, бо завагітніла. Він був моїм першим чоловіком, першим коханням, кохала я його сильно. Він сам сказав, що дитину будемо залишати, і одружимося.

Одружилися, народилася дочка, він мені звичайно допомагав, але дуже сильно гуляв, дуже багато сварилися, мало заробляв, а я сиділа вдома з дитиною.

Через півтора року народилася ще одна донька, його гулянки тривали ще три роки, потім я втомилася від його цього, і пішла від нього до бабусі з дітьми.

Він подумав, подумав і вирішив припинити таке життя. Через якийсь час ми знову стали жити разом. Працювали, виховували дітей, я була завжди при ньому, ні на які гулянки, зустрічі з подругами, однокласниками, корпоративи та інше я не ходила одна, ми якщо і ходили, то тільки разом, одну він мене ні куди не відпускав.

Так прожили ми з ним 10 років, і наші почуття стали згасати, ми мало спілкувалися, ніякої романтики нічого не було. Я допомогла йому закінчити вечірню школу, не спала ночами, роблячи йому контрольні роботи, потім змусила, просто змусила, в прямому сенсі слова вступати в інститут.

Купили машину, хоча жили на копійки, працювали, але все віддавали то на колеса і бампера, то за навчання, але все начебто добре, але між нами холод.

Жили з бабусею, винаймати квартиру він категорично відмовлявся, йти до брата жити в двокімнатну квартиру він теж не хотів, мотивуючи тим, що брат гуляка, а з бабусею було жити просто тяжко, вона постійно шукала приводи для скандалів, причому кожен день, а то і по кілька разів, додому приходити взагалі не хотілося.

Йому дзвонила якась “подруга” весь час, то гойдалку прибити, то лампочку поміняти. Потім я знову завагітніла, мені дуже хотілося маленького дитятка, але він мене відвів у лікарню, ще на ранньому терміні.

Я звичайно розумію, що яка може бути дитина при наших умовах життя, але от мені дуже хотілося.

Стан мій був жахливим. Минуло 13 років нашого подружнього життя, я намагалася йому щось говорити, що потрібно міняти щось, але він мене не чув і чути не хотів.

Життя таке – ніби й разом, а ніби й нарізно. Я працювала цілодобово і до мене приходив хлопець один, ми спілкувалися, нічого між нами не було крім спілкування, але потім, як мені здалося я закохалася, минав час і я завагітніла, і пішла з сім’ї.

Чоловік посприяв, щоб бабуся виписала мене з квартири і я залишилася просто безхатьком. Пішла, як то кажуть голою і босою, навіть речей спочатку не було, потім спасибі сестрі – допомогла.

Мій чоловік звичайно приходив до мене, всіляко намагався мене повернути  й умовляв. Я б звичайно повернулася, але після його образ, знаєте як щось в мені перевернулося і я, напевно підсвідомо, зробила йому на зло.

Я народила дитину, на сьомому місяці, допомогли звісно нервування через нього, з тим хлопцем жити так і не змогла, хоча він визнав дитину, допомагав медикаментами, грошима, і дуже просив залишитися з ним, але не могла я вже жити й з ним.

У цей момент, напевно схаменулася, зрозуміла напевно що я люблю свого чоловіка. Але він всіляко мене принижував, знаючи, що я дуже ревнива людина, розповідав, що йде займатися близькістю з іншою, причому і зі мною займався цим, а я не могла нічого зробити, як ніби хтось щось поробив, всі думки тільки про нього, я всіх жінок відшивала як тільки могла, і дзвонила і писала їм, і навіть погрожувала, але відшила.

Ми розлучилися, зараз я живу одна зі своєю маленькою дитиною, їй зараз 2 з половиною, живу одна в орендованій квартирі, весь цей час що ми живемо не разом, зустрічаємося з чоловіком колишнім, проводимо час, а з тим хлопцем нічого немає і не може бути взагалі, тільки мій колишній чоловік, вивчився в інституті, став начальником, брата його не стало.

А я весь цей час була в найважчі моменти з ним поруч, а тепер він мені каже що мене не любить і хоче знайти собі жінку, попросив мене більше не дзвонити йому і навіть не приходити, але як не приходити, там з ним живуть мої старші діти, а я просто не можу без нього і дітей.

Related Post

Моя думка його ніколи не цікавила. Занадто пізня пропозиціяМоя думка його ніколи не цікавила. Занадто пізня пропозиція

З Антоном ми познайомилися на вечірці моєї подруги. Він був її далеким родичем. Хлопець відразу ж мені сподобався. Він це помітив, але не поспішав показувати почуття у відповідь. Як я

Вперше в житті я не можу знайти контакт із чоловіками на роботіВперше в житті я не можу знайти контакт із чоловіками на роботі

Ситуація наступна: я працюю продавцем у відділі важкого товару, і мені постійно потрібно звертатися за допомогою до вантажників гіпермаркету. І так сталося, що вперше в житті я не можу знайти