Перейти до вмісту

Невістка у мене схиблена на правильному харчуванні, фітнесі та іншій такій нісенітниці. Якби вона тільки сама цим страждала, я б промовчала, кожен божеволіє по-своєму. Але вона надумала в моєму власному будинку мене повчати й дорікати їжею

Невістка у мене схиблена на правильному харчуванні, фітнесі та іншій такій нісенітниці. Якби вона тільки сама цим страждала, я б промовчала, кожен божеволіє по-своєму.

Але вона надумала в моєму власному будинку мене повчати й дорікати їжею.

Вийшло так, що син із невісткою зараз живуть зі мною. Їхній будинок, де вони купили квартиру, тільки здали, жити там поки що неможливо, все в чорновому оздобленні.

Зараз вони роблять ремонт, а щоб швидше закінчити та не витрачати зайвих грошей, вони з’їхали з орендованої квартири до мене. Жити нам разом залишилося ще місяці два-три, а потім їхня квартира буде готова повністю і вони переїдуть.

Мені б дожити до цього світлого майбутнього. Маша з моїм сином одружилися чотири роки тому. Назбирали на квартиру, щось ми зі сватами додали й купили діти власне житло. Брати вирішили у чорновому оздобленні, щоб вийшло дешевше. Тепер ремонт роблять. Не самі, звісно, там бригада працює.

Грошей дітям вистачає, не бідують. Син працює юристом, а Маша – фітнес-тренером. Сама вона у нас фігуриста – краса. Та й не дивно, стільки часу у спортзалі проводити.

Хоча в дитинстві та юності вона була пухкенькою, можна навіть сказати, що товстою. Вона мені свої фотографії з того часу показувала. Різниця велика, вона дуже постаралася, щоб привести себе в таку форму.

Харчується невістка своєрідно. В основному гречкою, якимось салатом зеленим та курячими грудками. Іноді на кефірі сидить та яблука тріскає. Напевно, там є ще щось, але це з того, що я бачила.

Син переважно харчується поза домом. Вранці він не снідає, обідає на роботі, іноді вечеряє там же. Але якщо вже вдома, то їсть те, що й дружина. Йому на користь навіть теж стрункішим став і зайве скинув. Вона його ще й зарядкою примушує займатись, розумничка така.

Я ж завжди була з нормальною фігурою. Не товста, не худа, хоч їм усе. У мене калорії горять на роботі, я у приватному дитячому садочку працюю, тому за день з дітками так настрибаєшся, що ніякого жиру до боків не прилипає.

Але і харчуюся я зазвичай непримхливо, можу і макарони з котлетами на вечерю з’їсти, поснідати бутербродами та солодким чаєм, шоколадкою перед телевізором увечері посмакувати.

Ось такі мої харчові звички жахають невістку. Вони як приїхали, вона як у холодильник зазирнула, так і скривилася незадоволено.

– Ви неправильно харчуєтеся, хочете навчу? – запропонувала вона мені, але я відмовилася. Відразу позначила, що сама вона може їсти все, аж до кактусів на підвіконні, для неї нічого не шкода. А ось мене вчити життю не треба, сама вже якось розберуся.

Вона тоді промовчала. Тільки щоразу, коли бачила, що я собі готую, чи сідаю їсти, видавала якесь тяжке зітхання. Але потім у неї була справжня істерика, коли вона побачила, що мій син на кухні не її гречкою та курятиною вечеряє, а котлетою з картоплею.

Дісталося і синові за свавілля, хоч він вже й так у нормальній вазі, і мені, за те, що в моєму холодильнику взагалі таке водиться.

– Ви можете готувати собі на один раз? Мені й так стільки сил вартувало змусити вашого сина перейти на нормальне харчування, а тепер ви перекреслюєте всі мої зусилля!

Та ось зараз! Мені робити більше нічого, щоб щодня над плитою чаклувати. Я готую так, щоб мені дня на два, на три вистачало. І я не бачу нічого страшного в тому, що син ці кілька місяців харчуватиметься звичайною їжею. Не встигне він погладшати, а зі здоров’ям у нього і так все гаразд.

Одного разу невістка навіть вилила борщ, який я собі зварила. Часу та продуктів витратила купу, але борщ вийшов ароматним та наваристим. Залишила його на плиті, щоб охолонув вранці, сама на роботу пішла. А ввечері приходжу – борщу немає, каструля чиста стоїть біля раковини.

Запитала у невістки, що за новини, а вона сказала, що перед роботою вдень на кухні кислятиною пахло, вона його понюхала, вирішила, що він прокис та й вилила його. Все це з такими безневинними очима.

Я ж бачу, що вона це спеціально зробила, але довести нічого не можу, тому просто порекомендувала більше нічого з моєї їжі не чіпати, якщо та сама на неї не нападатиме.

Так ось і живемо – я харчуюсь звичайно, син слиною капає на котлети, пиріжки, запіканки та супи, давлячись гречкою та салатом, а Маша постійно читає лекції на тему здорового харчування, розповідаючи, що я з таким раціоном швидко постарію, у мене буде підвищуватися цукор, холестерин, шкіра стане в зморшках.

Загалом, різні страшилки та лякалки.Тільки в моєму віці на зовнішність вже не так звертаєш увагу, а зі здоров’ям у мене все гаразд, перевіряюсь регулярно.
Я вже в календарі дні відмічаю, коли в них нарешті ремонт скінчиться і разом з ним закінчаться мої муки.