Чоловік часто називає мене “миротворцем” – дуже вже я не люблю конфлікти та сварки. Але зіткнувшись із людським нахабством у черговий раз, навіть я зрозуміла – свої інтереси треба відстоювати жорстко, інакше люди просто на голову тобі сідають.
Сину нашому, Кості, вже 31 рік. Три роки тому він одружився, і зараз у них з Валею – невісткою – росте донька, Ніна. Внучці нашій улюбленій виповнилося два роки.
Костянтин характером більше в мене пішов, а ось його дружина – складна дівчинка. По-перше, це людина настрою – ось тільки но все було добре, а за п’ять хвилин вже зробить кисле лице і мовчить.
По-друге, характер у неї жорсткий, звикла добиватися свого за будь-яку ціну. Ще б пак, тато Валі – генерал у відставці, ось його риси донька точно й успадкувала.
Чоловік мені періодично каже:
– Ось це все через тебе. Ти зупиняєш Костика, а йому треба навчитися дружину на місце ставити!
– Ще ти в їхні стосунки не ліз, психолог доморощений! Самі розберуться, – зазвичай відповідаю я щось у такому дусі.
Я й справді так вважаю – нічого нам у стосунки молодих лізти, бо дров наламати можна так, що до розлучення дійде.
Зі сватами – батьками невістки – у нас нормальні стосунки. Вони живуть в іншому місті, а Валя приїхала вступати в університет, та й так осіла в нашому місті.
Нещодавно невістка була в гостях і повідомила:
– Ксенія Дмитрівна, Василю Івановичу, у мого тата ювілей за два місяці. Я хочу, щоб ми всі поїхали. Мої батьки вас ще офіційно запросять, але я заздалегідь попереджаю, щоб ви свої плани скоригували.
– Валя, це чудово, і ми обов’язково привітаємо, але їхати… Це треба обміркувати, – обережно відповіла я.
– Тут нема що обмірковувати. Якщо ви не приїдете, батько розцінить це як знак неповаги, і все. Вам це треба? – уточнила Валя.
Ми з чоловіком переглянулись.
Вже після того, як невістка пішла чоловік довго обурювався – їхати до свата в інше місто йому зовсім не хотілося. Але я наполягла, пояснивши, що діти можуть серйозно посваритися через нашу відмову, а цього нам точно не треба!
Я переглянула вартість квитків на поїзд. Виходило не дешево. Ну, куди тепер подітися, треба – отже, треба.
– Васю, а що про подарунок думаєш? Мені здається, треба просто дві тисячі в конверт покласти, і все. Ну, що ми подаруємо генералу? – радилася я із чоловіком.
– І пляшку міцного дорогого купити! Це завжди знадобиться, – погодився чоловік.
За кілька днів, і справді, зателефонував сват і офіційно запросив нас на свій ювілей. Ми підтвердили, що будемо.
І ось настав час поїздки. Діти їхали в окремому купе, щоб онуці було зручніше, а ми з чоловіком – у купе поряд із двома якимись дівчатами.
Після приїзду до міста нас зустрів сам сват на величезному джипі та одразу відвіз до себе на дачу. Та там не дача – цілий 3-поверховий будинок!
– Отже, так, сьогодні активно відпочиваємо, смажимо шашлики, а завтра вже святкуємо – чекаю багато гостей, з усіма познайомлю! – Пояснив нам програму на вихідні батько Валі.
Увечері після ситної вечері та довгих розмов з батьками Валі ми з чоловіком вирушили спати. І тільки я переодяглася, як у двері постукали – на порозі стояла Валя.
– Ну як у вас справи? – Запитала вона.
– Та все гаразд. Дякую твоїм батькам за гостинність, – відповіла я.
– Я прийшла закрити питання з подарунком, – сказала невістка.
– А що з подарунком? Ми тут від себе дещо приготували… – почала я.
– Ініціатива – це, звісно, добре. Але ми всі домовилися подарувати батькові колекційну шаблю. Всі здаємо по десять тисяч – з незворушним обличчям сказала Валя.
– Скільки? – очманіла я.
На таку суму ми точно не розраховували.
– По десять тисяч. Ми за вас вже заплатили, я вас просто інформую, – сухо відповіла невістка.
Тут навіть у мене вже терпець урвався.
– Валя, якщо у вашій родині так заведено, то у нас – ні. Усі ці речі треба було обговорювати наперед. Ми ж і їхали сюди за свій рахунок, і на подарунок витратилися, і тепер ще десять тисяч! Та ми вам на дні народження менше даруємо, зрозумій мене правильно, – відповіла я.
– Ну, це у вашій родині дивні порядки, а не у моїй. Я на рідному батькові економити не збираюся, – відрізала Валентина і вийшла з кімнати.
– Отримала? Добренькою хотіла бути? Допомогла тобі твоя доброта? – Запитав чоловік.
Ні, це вже занадто! Тут все-таки я свекруха, а Валя – невістка, а не навпаки. Це вона в нашу сім’ю прийшла, тому зараз я скандалити не стану, а вдома і її, і на сина чекає серйозна розмова!
