— Хіба це не прекрасно? Своє житло, жодної оренди. Мама навіть дизайнера найняла… — А мене спитати, що я про це думаю, не треба було? — різко обірвала я його. — Ми разом уже два роки. Як ти можеш ухвалювати такі рішення самостійно?
— Ріточко, люба, скуштуй ще салату, — лагідно запропонувала Поліна Кирилівна, підсуваючи до мене
– Мати? – голосно промовила Вероніка, привертаючи увагу сусідніх столиків. – Ти згадуєш закон? А де був цей закон, коли ти кинула дитину заради чужого чоловіка?
– Алло, слухаю вас. У відповідь пролунав зовсім чужий, дзвінкий і відверто запобігливий голос.
– Бабусю, можна я розповім тобі один секрет? – Шестирічна дівчинка дивилася на неї серйозними сірими очима
Настя відклала ніж і витерла руки об фартух. Вечеря була майже готова – картопля
– Не розумію, тобі що, так складно приготувати вечерю до мого приходу? – обурено буркнув співмешканець
– Поталанило тобі з роботою. Не треба нікуди їздити. Сидиш собі цілий день, клацаєш
— Ну, мати-то є. Тільки от… яка вона мати?
Марина Сергіївна помітила, що Сашко перестав приходити на заняття всередині листопада. Спочатку вона подумала,
— Я більше не хочу жити з тобою. Залишаю тобі дім і господарство й прошу зрозуміти мене, — сказав Роман. — Я давно хотів піти, але чекав, поки Лариса влаштує своє життя. Тепер вона в порядку, і мені немає сенсу більше прикидатися. Відпусти мене. Антоніна розплакалася, судомно вхопилася за куртку чоловіка й благала його залишитися. Але Роман обережно розтиснув її пальці й пішов
— Тоню, тобі погано? Що сталося? Антоніна мовчала, лише лежала на боці. — Мамо,
– Я сказав, пішла геть! Це моя квартира, я плачу за неї! Підеш звідси в тому, в чому прийшла! І тішся, що я взагалі тобі цей пакет видав. Могла б і в руках свої манатки нести
– Збирай лахміття і на вихід! – Коля з розмаху жбурнув великий пластиковий пакет
Вирішила цим лахміттям когось спокусити? Самій не соромно? У тебе не тільки вбрання дешеве, а й голова, схоже, порожня. Пустота і вульгарна, — з презирством виголосив Іван, встав і вийшов із кімнати. Ліза залишилася сама серед гостей, які щойно побачили її у новій сукні
— Поки не змінишся, будеш сидіти під замком, — різко сказав чоловік дружині. —
– Довів дружину, а сам до сестри бігаєш…
Другий декрет, друга дитина. Таня намагалася все встигати, але іноді малюки вередували. Борис на
– Що за цирк ти влаштувала тут перед людьми?! – Я влаштувала свято, – спокійно відрізала Надя. – Ти ж сам просив постаратися! Я й розстаралася, – вона вказала кивком на зачинений альбом. – Зібрала всю твою бухгалтерію в одне місце! Щоб не загубилася. А то раптом забудеш, куди вклався
– Ти б поворушилася, Надю, – Олег невдоволено скривився, – рідня за двадцять хвилин

You cannot copy content of this page