Свою маленьку червону «Мазду» Ірина обожнювала. Вона купила її п’ять років тому, ще до
– Денисе, твоя сестричка точно дограється, згадаєш мої слова, – Олена втомлено потерла скроні,
— О, Юлечко! Ну нарешті! І де ж ти так довго ходиш? А ми
Надя вже не пам’ятала, коли батько посміхався. Після відходу мами він став похмурим і
Володимир сидів у кріслі, закинувши ногу на ногу, і дивився на Галину з таким
– Мамо, ну ти ж все одно на пенсії, чого тобі без діла сидіти!
– Тобто для вас чужі квартиранти важливіші за двоюрідного брата, який залишився на вулиці?
– Хочеш допомагати своїй родині – допомагай. Я не проти. – Яка ти в
Ксенія поставила чайник і дістала з шафи дві чашки. За вікном накрапав дрібний дощ,
– Світланка, нарешті то я до вас доїхала! – Валентина Іванівна почала обіймати дочку.