– Чудово. Мамо, ми з Наталкою житимемо разом. Поки що у нас, а потім знімемо квартиру. Ти ж давно хотіла мене одружити, тож готуйся стати бабусею
Павло був один у батьків. Пізня дитина, світло у вікні. Спадкоємця довго-довго чекали, а
– Будинок, це цегла, Вікторіє! А Ярик у нас один! Я ще свій рахунок закрила, там було трохи, на «чорний день» тримала. Ось він і настав цей день, – сказала свекруха, віддаючи мені конверт з грошима
– Віка, ти знову дитині суп із пакетів варила? Я ж казала, у нього
– Ну і котись! – Світлана схопила візок. – Подивимося, як ти заспіваєш, коли твій «інженер» покаже справжнє обличчя. Не приходь потім плакатися! У нас для тебе двері будуть зачинені! – Роздратовано вигукнула сестра
– Яка машина, Ларисо? Ти взагалі у своєму розумі? – заволала Тома. – У
-Марійко, який поганий характер у твого Віталія, все йому не так, всі довкола погані, він один центр землі. Але Марія не надавала цьому значення, вона добра і наївна душа, могла його спокійно приборкати, заспокоїти, тож думала, що так і буде в житті
Як пощастило Марії вийти заміж за Віталія? Їй ставлять таке питання всі, кому не
– Варваро, ти що твориш? Порозумійтеся, поки не пізно! Дмитро всю ніч не спав, – проблему Ярослава не вирішено, а ти розлученням загрожуєш? Через квартиру? Совість у тебе є взагалі? – Олено Вікторівно, я не погрожую, – байдуже відповіла Варя, – я вже подала на розлучення
– Уявляєш, Ярослава та Ольгу знову женуть із квартири! Вони втретє за рік шукають
– Чоловік пішов будувати нову родину – але бумеранг долі все розставив на місця
Віктор пішов у жовтні – сказав про це в неділю ввечері за вечерею. Людмила
-Наталко, я піду пиріг ставити, а ти давай, підключайся: бери лопату і вперед!
Наталя спала і їй снився сон: вона заходить у величезну квартиру – цю квартиру
– Тату, від мене Марина пішла! – Що, зовсім? – Так! – Але ж не раптово? Перед тим, що було? – Посварилися. – Винен був? – Частково
Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати.
Ох Марійко, ніяк я не домовлюся зі своїми ногами, щоб вони мені ще послужили, а з сім’єю Саші не хочу жити, невістка у мене дуже сувора. Хоча Саша весь час кличе жити до себе, а невістка мовчить
– Віра Михайлівна, ну що ж ви самі йдете? Сказали б мені що вам
-Матвію, у мене хороша новина! Я продала мамину стару машину, яка перейшла мені у спадок, і там якраз 100 тисяч гривень. Тобі вистачить
Вже темніло. Катя неспішно йшла вулицею. Восени в неї завжди був меланхолійний настрій, ставало

You cannot copy content of this page