Переконалася, що дружби між жінками та чоловіками не існує, обидва чоловіка проявляли знаки уваги заради одного…

Дружба між чоловіком і жінкою: 2 спроби і обидві невдалі…

Зараз мені майже 30 років. І за цей час я на своєму досвіді переконувалася, що справжньої дружби між чоловіком і жінкою не буває і бути не може.

Перший раз я “дружила” з чоловіком після закінчення університету.

У мене з колишнім однокурсником склалися довірчі відносини. В університеті ми постійно допомагали одне одному, підстраховували на лекціях.

Це були цілком собі дружні стосунки. Ніяких натяків на переклад спілкування в горизонтальну площину. Ми по-дружньому підколювали одне одного, виручали в складних ситуаціях і давали поради.

І якось під час святкування у мене дня народження хлопець злегка перебрав і почав приставати до мене, клявся в любові, говорив, що жити без мене не може і не хоче.

А на наступний день, коли протверезів, то не пам’ятав того, що сказав. А може вдавав, що не пам’ятав. Але після того випадку на дні народження ми стали спілкуватися все менше і менше, а потім і зовсім перестали.

Друга така “дружба” трапилася нещодавно. Чоловік з роботи мені в особисті повідомлення кидав різні мемчікі-прикольчики, посилання на кумедні відео. Ми стали спілкуватися з ним без всякого підтексту.

Невелике зауваження з приводу чоловіка: у нього є дружина і троє дітей. Але недавно він став проявляти недвозначні натяки, що я йому подобаюся, говорив компліменти …

І тут я зрозуміла, що це не просто дружба, а щось інше. У цьому випадку відносини згорнула вже я.

По-перше, до нього я не відчувала жодних почуттів, а, по-друге, у нього все ж сім’я …

Руйнувати шлюб і відбивати  мужика я не хотіла. Розумію, що він перший почав, але все ж … На чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Та й хіба мало … сьогодні він від однієї пішов (і діти не завадили), а завтра також від мене піде.

Related Post

Як тепер вижити у такому токсичному колективі, знаючи, що мене так обговорюють?Як тепер вижити у такому токсичному колективі, знаючи, що мене так обговорюють?

Зі мною нещодавно сталася одна неприємна історія. Мені 30 років, одружена, діток поки, на жаль, немає. Працюю вже 6 років у одному колективі. У кабінеті нас 3 дівчини. Ми начебто

Я втомилася бути матір’ю для свого хлопцяЯ втомилася бути матір’ю для свого хлопця

Познайомились із цивільним чоловіком 4 роки тому, з них розходилися на 10 місяців, потім знову вирішили бути разом. За всі ці роки лише місяць тому він таки вирішив жити разом

Настя нервово снувала по двору. Бралася то за одну, то за іншу роботуНастя нервово снувала по двору. Бралася то за одну, то за іншу роботу

Настя нервово снувала по двору. Бралася то за одну, то за іншу роботу, проте жодної не могла довести до розуму. Руки не складалися, а відчуття невимовної образи вужем стискало її