Наш роман почався досить бурхливо і швидко, вже через 1,5 року з’явився малюк, проте після народження дитини моє ставлення до чоловіка дуже сильно змінилося.
Божевільна пристрасть і любов відійшли кудись далеко, мені краще одною з дитиною, не сумую. Коли він поруч, ми часто сваримося. Крім цього, я дуже сильно переживаю через втрату власної фінансової стабільності в декреті і погіршення нашого матеріального становища.
Мене також турбують нереалізовані бажання кар’єрного росту. Від нього мені немає ніякої допомоги ні в побуті, ні з дитиною, при цьому «я повинна», а він «працює по 8 годин», незважаючи на те, що з карантином засів удома, і вся його віддалена робота може розділитися на 2 години реальної роботи 3 години балачок по телефону і більше 3 годин серфінгу по всіх соцмережах.
Ставлення до дитини теж дуже дивне, за день може один раз підійти погладити і посміхнутися. А вночі я чую: «Я так люблю його (дитину), я по-іншому став ставиться до тебе, я переоцінив своє життя».
Для мене це все порожні слова.
Я не розумію, в чому проблема наших відносин. Або не було ніякої любові? Тому що, навіть якщо прибрати всі проблеми, вже нічого не відчуваю до людини.
Анастасія, 24 роки. Порада від психолога.
Анастасія, ваші відносини почалися бурхливо і швидко, почуття захопили – це природно і прекрасно. Але в моменти пристрасті складно розгледіти в характері улюбленого недоліки. Якісь якості можна прийняти, а якісь соціальні навички можна розвивати.
Подружжя передбачає постійне прояснення відносин, так як партнери стикаються з проблемою розбіжності очікувань з реальністю. У пари є варіант – розійтися і шукати більш підходящого партнера, можна терпіти, боячись залишитися на самоті, а можна шукати способи домовитися, обговорюючи різні проблеми по мірі їх виникнення.
Любов – дуже об’ємне і складне поняття. Часто почуття втоми, образи і злості заглушають спогади про неї. Чи можете ви обговорювати з чоловіком ваші почуття, невдоволення тим, що відбувається в родині? Вдається побудувати діалог? Чи знає чоловік про ваш стан, або ви збираєте роздратування в собі? Сварки – це нормально, якщо вони дозволяють відкрити почуття, прояснюють позиції і відбуваються без образи, з бажанням зберегти відносини.
Ви пишете, що, навіть якщо прибрати всі проблеми, вже не відчуваєте нічого до чоловіка. Але ці роздуми умовні, так як ви знаходитесь в полоні невирішених труднощів, і ваші почуття складно розділити. В будь-якій сім’ї бувають періоди охолодження і спалаху пристрасті, але над миром в сім’ї треба працювати, він не приходить просто так. Мабуть, у вас двох відсутній досвід спостереження за конструктивним діалогом в ваших батьківських сім’ях.
