Всім не догодиш. Хоча відразу, може, і догодиш, претензії пізніше починаються, коли загострення пристрастей трохи спадає. Доходить до того, що доводиться думати, як пережити розставання з коханою людиною. Але чи варто переживати? Питання, на яке однозначної відповіді немає.
Ось і чергова життєва колізія, яку ми не обійшли стороною. Починалося все добре, а закінчилося … Ще краще? Загалом, історія з життя. Побутова та по-своєму прекрасна.
Як пережити розставання з коханою людиною
Починалося все як у Ромео і Джульєтти. З одного боку юна спокусниця, з іншого – закоханий юнак, гарячої пристрастю загорілися. Тож Маша і Саша, які рік зустрічалися, кохалися, та й одружилися. Все як у людей. Про Машу: симпатична фігуриста дівчина зі значною армією залицяльників. Але вибрала Сашу. Що до Саші, то хлопець, здається, цілком серйозний.
Ось пожили вони разом, ідилія, щастя, прийшла пора вагітніти, що молоді люди успішно і зробили. І тут з Машею почали відбуватися цілком природні трансформації, які частенько відбуваються з жінками до і після вагітності. Машина фігура змінилася на двадцять кілограмів в бік збільшення.
Саша став з цього приводу виявляти цілком явне занепокоєння. Ще не так давно у нього була худенька Маша, а тепер, схоже, щирий кореш Міша. Загалом, після пологів жінка заради свого кавалера всяку сексуальність втратила. Всі Машини спроби повернутися в минулу форму закінчилися невдачею. Спортом займатися ніколи, а дієта до одного місця – не допомагає.
Вчепилися в Машу всією сім’єю, мовляв, давай приводь себе в порядок. А як встигнути, якщо маленька дочка Даша всю увагу на себе бере? Загалом, чоловік Саша гнів і розчарування з цього приводу зовсім приховувати перестав. Проте Сашин старший брат Паша навпаки, говорив Маші, що так навіть краще. Сам Паша самотній, своєї сім’ї немає. Каже, не знайшов ще свою жінку.
Ситуація з часом стала набувати лихих обортів – Саша знахабнів і став Машу в буквальному сенсі принижувати. Якби не Паша, молодій мамі зовсім би туго довелося. І чого він до тебе так причепився, мовляв? Чому ти обов’язково худа повинна бути, як вішалка? Як на мене, так все відмінно. Булочка ти, Маша! Словом, це все добре, але Саша став десь пропадати.
І ось одного разу застукала Маша Сашу з якоюсь дівчиною. Вийшла в магазин, а в його машині сидить якась. Підійшла, відкрила двері, запитала, мовляв, ти хто? А та й каже: “Дружина я Сашина!” Цікаво! А тут і Саша з’явився. Від питань, що все це означає, відмахнувся, мовляв, потім поговоримо. Сів в машину і поїхав. Навіть дівчину висаджувати не став.
Пішла Маша в сльозах додому, а ввечері заявився Саша, повідомив, що покохав іншу, зібрав речі і – прощай, Маша! Засмучена дівчина зупиняти його не стала. Ніч якось з Дашею пережила, а на ранок прийшов Паша. Звичайно ж, все вже знав і прийшов її втішити. Багато всього наговорив і з’ясувалося, що давно її любить. Ти ж така мила булочка, Маша!
Одружилися вони. Машини комплекси як рукою зняло. Хто ж стане журитися, якщо чоловік тебе солодким пірожечкком кличе? А ось у Саші не заладилося. Розійшовся він з тієї дівчиною. Мабуть, недостатньо стрункою виявилася. Ось така ось жаліслива історія.
Ніколи не знаєш, де втратиш і де знайдеш. Мораль цієї байки така, що не варто засмучуватися через подібні речі. Слава богу, що все тривало недовго і люди проявили себе відразу. Життя не закінчується, досвід потрібно скласти в скарбничку і продовжувати рух вперед. Засмучуватися ще через всяких.
