Це позитивна і добра історія. Саме така, яких нам зараз дуже не вистачає.
Нещодавно я приїхав у рідне місто з фронту. Зовсім ненадовго, усього на декілька днів. Мав зробити деякі речі для матері, Таню, дружину мою майбутню, побачити.
Знаєте, мене в рідному місті багато хто знає. Як я пішов, то іноді якісь думки у соцмережі писав, а вони там розлетілися десятками репостів. Що я зараз бороню країну тільки лінивий не чув.
Все почалося ще у день повернення, викликав таксі, щоб швидше з обласного центру дістатися. Зазвичай це дорого, але зараз мені час з близькими дорожчий.
Виходжу з автівки у формі в піксель, речі кидаю перед будинком, нахиляюсь до віконця водія і питаю ціну.
«Нічого не треба, – каже, – дякую тобі, воїне!»
Я його хотів умовити, хай би хоч за пальне з мене взяв. 100 км, ну як це не треба? Але він поїхав. Ще раз подивився на мене. В дверях вже з’явилася мати.
Наступного дня в маленькому магазині біля дому вирішив купити щось до чаю, пригостити маму. Вона стільки всього наготувала і закупила. Але ж я хочу якусь радість і їй зробити.
Дістав з морозилки великий, гарний такий з морозива торт, каву дорогу взяв. Дістаю з кишені купюру у тисячу гривень, простягаю на касі, а мені у відповідь:
– Не можу з Вас гроші взяти. Власниця сказала ні копійки не брати. І не вмовляйте мене, бо потім винна буду, – проговорила мені зовсім молода продавчиня.
Ладно вже, взяв свій пакет і вийшов. А за мною бабуся біжить, каже, дозволь подякую тобі синку! Скажу без жартів, я тікав.
Ввечері я планував побачення, замовив телефоном квіти, прийшов забирати букет. Прошу розрахунок картою, а ж ні! Ну ви мабуть здогадалися вже.
Саме так, грошей не візьмемо, це вам, це ми вам дякуємо. Я кажу, що не візьму, як не заплачу. От прям піду. Шкода лише, що Таня тоді без квітів зашиться.
А мені у відповідь: «Ну картою, то картою. Прикладайте!»
І вже вдома, перед сном, я побачив у приваті ту транзакцію. Там було списано, увага, 10 гривень!
От такі наші люди. Ніхто нас не переможе, ніколи і нізащо!
Але краще так не робіть, я від такої допомоги ніяковію, не знаю як реагувати, що казати. Не треба, чесно.
