Задала партнеру питання про дитину і наше майбутнє. Він відповів, що якщо розбагатіє, тоді і про дітей задумається. А поки хоче жити для себе і подорожувати. У нього вже є доросла дитина від першого шлюбу, який розпався більше десяти років тому.
Починаю думати, що чоловік просто мене не любить і вважає «тимчасовою подружкою». Своїми словами він принизив мене як жінку. Не можу пробачити його.
Ольга, 43 роки. Порада від психолога.
Народження дитини – завжди рішення двох. Ваш чоловік був з вами чесний і заявив про свої наміри прямо. Він не з чуток знає, скільки клопоту пов’язано з народженням і вихованням дитини, тому поки не готовий знову стати батьком.
Він пояснив, чому вирішив саме так. Для того, щоб дитина росла в достатку, потрібні кошти. Ваш партнер тверезо оцінює свої можливості і спирається на них. Ті часи, коли можна було жити на авось, для нього пройшли. Вважаю, він людина досить зріла. Він хоче впевненості в завтрашньому дні. Стабільності.
Партнер не намагався вас принизити. Не сказав, що не бачить в вас мати своєї майбутньої дитини. Він як і раніше хоче бути з вами. Але при цьому йому важливіше не діти, а подорожі. А вам – навпаки. Ви не бачите повноцінної сім’ї без дитини. Можливо, тому, що у вас її ще немає. А партнер вже став батьком. Може, цей досвід був не дуже приємним. Не всі чоловіки і жінки радіють народженню дитини.
Що ж робити?
Потрібно зрозуміти, чи можете ви знайти рішення, прийнятне для обох. Сісти за стіл переговорів, постаратися зрозуміти його точку зору і донести свою. Поділитися, як ви бачите майбутнє. Дізнатися, як бачить його він.
Можливо, ви не зможете почути одне одного, не зумієте знайти компроміс. Таке трапляється. Але ви будете витрачати час на марні сподівання. Адже не можна змусити людину зробити те, чого він не хоче. Так можна зламати життя і собі, і йому.
