Свекор на мене наїхав: – Я купу грошей за іграшки віддав, хто ти така, щоб їх викидати? Що ти за мати така? Як ти до дитини ставишся? Кого ти з себе вдаєш? – Довибрикуєшся, що ми Єву заберемо до себе жити

Дочці п’ять років, вона дуже любить купатися. Іноді вечорами Єва майже скандали влаштовує, що хоче у ванну.

Я не можу щодня по дві години сидіти у ванній кімнаті, тому дочка купається кілька разів на тиждень. В інші дні Єва приймає душ, як і всі члени нашої родини.

Про пристрасть Єви до водних процедур знають усі. Дідусь Єви добре заробляє, і дуже любить онучку. Окрім звичайних, дорогих іграшок, свекор купує Єві гарні іграшки для ванної.

Все б нічого, але донька примхлива і розпещена. Єва – єдина принцеса для тата, бабусі та дідуся. У мене є дитина від першого шлюбу, тому до доньки я суворіша, ніж інші її родичі.

Я впустила, – Єву розпестили. Тато, бабуся і дідусь біжать за першим покликом Єви, й задовольняють усі її хотілки. Я ж вважаюся злою матір’ю, яка не бажає щастя своїй дочці.

Після ігор у ванній кімнаті, Єва прибирає за собою через один раз. Вона й у дитячій кімнаті порядку не підтримує. Із сином таких проблем ніколи не було.

Він спокійний хлопчик, любить лад, рідко сперечається. Єва — прихильниця хаосу, їй не заважають розкидані іграшки, та зім’яті речі.

Я втомилася боротися із дочкою. Погрожувала, що викину іграшки, якщо вона їх не збере, а вона мені спокійно відповіла, що їй тато і дід куплять купу нових іграшок.

З іграшками у ванній кімнаті така сама нісенітниця. Єва купається, грає, потім ми чекаємо, поки вода сплине. До її обов’язків входить помити іграшки, та прибрати їх у кошики.

Так, у ванній кімнаті два пластикові кошики з іграшками. Але у дочки все наперекір: то іграшки у ванній залишить, то частину на підлозі покине, то взагалі, нічого не прибирає.

Якось уночі я наступила на восьминога, який плавав та пускав бульбашки. Іграшка зламалася, ногу понівечила, а я психанула: зібрала всі іграшки у ванній кімнаті й, о третій годині ночі, винесла їх на смітник.

Того вечора Єва купалася в присутності батька, я їм наказала все за собою прибрати. Але знову все було на підлозі, та у самій ванні.

Вранці Єва пішла чистити зуби перед садком, і влаштувала істерику. Я викинула абсолютно все, включаючи кілька дорогих іграшок, подарованих дідом.

Чоловік Єву заспокоював, а я її попередила, що відтепер викидатиму все, що не буде складено на місце.

Я поїхала на роботу і тільки потім дізналася, що Єва не була в садку. Чоловік відвіз дитину до своєї матері, бо так сильно вона плакала.

Що мені тільки свекри не висловили:
– Знущається з дитини, треба тебе судити, не ти іграшки купила, не тобі й викидати!

Свекор на мене наїхав:
– Я купу грошей за іграшки віддав, хто ти така, щоб їх викидати? Що ти за мати така? Як ти до дитини ставишся? Кого ти з себе вдаєш?

– Довибрикуєшся, що ми Єву заберемо до себе жити! Була б ти мужиком, я б з тобою по іншому поговорив!

Уявляєте, всю цю маячню мені викрикували в слухавку телефону мої недолугі “родичі”. Мене на роботі так затрясло, що довелося йти до лікаря.

Від бабусі та дідуся Єва приїхала додому із трьома пакетами іграшок для ванної кімнати. Дочка заявила мені, що коли я щось викину, то дідусь мене покарає. І все це з усмішкою на обличчі! Дівчинці п’ять років!

Мене гнітить усвідомлення, що я давно втратила дочку. Треба забирати сина та йти. Мені Єву ніхто не віддасть, вони за неї боротимуться до останнього подиху.

Я люблю Єву, але розумом розумію, що вона росте чудовиськом. Чоловік та його батьки не бачать берегів. Вони розчулюються кожним вчинком Єви.

Ляпнула дівчинку у садочку? Розумниця може за себе постояти! Накричала на офіціантку? Молодець знає, як людей на місце ставити! Мамі пригрозила? Золотце, знає, що ніхто її образити не дасть!

Ким виросте моя дочка? Страшно уявити. Це моя провина. Я все це допустила, одразу не припинила. Коли зрозуміла, боротися було запізно. Мене тупо тиснуть більшістю!

Син уже страждає через сестру: Єва вважає, що брат повинен з нею грати тоді, коли їй заманеться. Їй начхати, хоче брат грати, чи не хоче. Він має, і крапка!

Забрати дітей, та поїхати до іншого міста, сховатися? Не варіант! Якщо при розлученні суд залишить Єву зі мною, то нічого не зміниться, родичі доньки не зникнуть, все триватиме: люблячі вони, – погана я. Я не знаю що мені робити? Розраховую на вашу пораду!

You cannot copy content of this page