Деякі жінки ніяк не можу з гідністю прийняти власний вік і пускаються у всі тяжкі якраз перед пенсією. Ну, невже ще не нагулялися за все життя? Може, час вже бути розсудливою і приділяти більше уваги дітям та онукам?
До таких мадам відноситься, на жаль, мама мого чоловіка, Алла Марківна. Жінці цього року вже виповниться 60 років, а вона все вбирається в джинсові куртки зі стразами та залицяється до молодих чоловіків!
Свекруха розлучилася з батьком мого Ігоря ще в молодості, коли мій майбутній чоловік закінчував школу. І з того часу веде трохи легковажний, якщо це назвати м’якше, спосіб життя. Тільки з моєї пам’яті – а ми одружені вже 12 років – вона змінила двох цивільних чоловіків.
Мені здається, це все тому, що Алла Марківна звикла жити на широку ногу, але, на жаль, не за власний рахунок. Батько Ігоря був військовим, залишив їй та сину квартиру. І решта партнерів свекрухи були або бізнесменами, або якимись начальниками.
Виглядає вона добре у своєму віці, от і активно використовує цю перевагу. Але, розпізнавши її реальний характер, чоловіки у її будинку надовго не затримуються.
Зараз у нас період затишшя, і я вже почала подумувати, що свекруха нарешті вгамувалась. Днями вона заїжджала до нас у гості та поділилася планами:
– Ігорю, Ірочко, я хочу з’їздити до Києва до подруги у відпустку – ми з нею років 10 не бачилися. Ви ж тут із діточками впораєтеся без мене?
– Звичайно, впораємося, – відповіла я.
Можна подумати, що у вихованні наших двох синів свекруха бере якусь участь! Вона їх бачить лише коли до нас у гості приходить. А решту часу з цими двома бешкетниками займаємося ми чи моя мама – водить їх до школи, на спортивні секції, у басейн.
– Ну от і добре! Не нудьгуйте тут тоді. Я ще подумала, що можу там хлопчакам щось купити – Київ все-таки… Там різний ексклюзив буває, знижки – продовжила Алла Марківна.
– У наш час все через інтернет замовити можна, – спокійно відповіла я.
– Все – та не все. В нас тут навіть магазинів деяких брендів немає! – Заперечила свекруха.
– Добре, мамо, ми подумаємо, – відповів чоловік.
Через пару днів чоловік за вечерею мені сказав:
– Слухай, ну я дав мамі десять тисяч. Вона каже, що хлопчакам і спортивні костюми хороші може подивитися, і кросівки. Мишко якісь спеціальні, для скейта просить… Ти напиши всі розміри, я мамі віддам.
Я тільки знизала плечима. Ну, якщо не вгадає з розміром – запропоную обновки своїм знайомим матусям. Хоч іноді свекруха вирішила зробити щось для онуків, це треба було підтримати!
У середині червня Алла Марківна вирушила на два тижні до Києва.
І буквально з наступного дня посипалися численні фото. Мені навіть самій захотілося з’їздити в таку відпустку, треба спробувати порахувати бюджет.
До приїзду мами Ігоря я вирішила влаштувати сімейну вечерю. Спекла торт, приготувала всілякі смаколики. І ось увечері у двері пролунав дзвінок.
– Любі мої, як я скучила! – Алла Марківна прямо з порога почала нас усіх обіймати та цілувати.
– Мамо, ми теж дуже раді, проходь, – запросив її чоловік.
Поки сиділи за столом, свекруха розповідала про свої пригоди та про те, як Київ змінився за останні роки. У якийсь момент свекруха схаменулась:
– Що ж я сиджу? А подарунки?
Вона повернулася з коридору з пакетом і почала діставати з нього покупки. Хлопчики отримали в руки по футболці в гарній упаковці, чоловік – кухоль, а я – коробку цукерок.
– Ммм… А спортивні костюми та кросівки хлопчикам не вдалося подивитися? – Здивувалася я.
– Ой, Ірочко, я ж на другий день як зайшла в торговий центр – так і очманіла. Ну, ти мене як жіноча зрозумієш. Купила собі біле пальто за двадцять тисяч! Тож на інші подарунки вже й не лишилося. Наступного разу! – зі сміхом відповіла Алла Марківна.
– Чекайте, ви що – всі гроші на себе, чи що, витратили? – Не могла повірити я.
– Іра, ну в Києві так недешево все! – Розвела руками свекруха.
– І вам після цього не соромно отак сюди приходити? Вам же не 10 років, як взагалі можна так поводитися? Обманом випросили гроші, а витратили на себе! Адже хлопчики чекали на ці костюми! – Розлютилася я.
– Але ж ти сама казала, що все через інтернет можна замовити? Ну, от і замовимо, – спокійно відповіла свекруха, доїдаючи торт.
Ні краплі каяття! Дивовижна жінка! Після таких викрутасів я з нею спілкуватись не збираюся, нехай чоловік далі з нею розбирається! Але гроші я вимагатиму, щоб вона повернула!
