Liudmila

– Якщо ти вийдеш на роботу, додому не повертайся! – Ігор жбурнув портфель на підлогу так, що блискавка  тріснула. – Я забороняю! Олена стояла посеред передпокою з документами

Катерина готувала вечерю. Чоловік вже мав повернутися, але його все не було. З’явився він за пів години, і не один. Його мати пройшла перша, та з діловим виглядом

– Тобто на новий кондиціонер у вас гроші є, а на мій кредит – ні? Раніше ж виживали без нього! – Раніше ноги простягали від тиску і теплового

– Катерино, подумай гарненько. Навіщо тобі цей “заміж”? Ти що – зараз погано живеш? Дах над головою є, робота є. Що тобі ще потрібне? – Запитувала мати у

– Юль, ми ж про все домовлялися. Їй потрібні не дорогі сукні, а любов, турбота та увага! А ти, виходить, як із лялькою з нею пограла, і тепер

– Олено, слухай, а Артем сьогодні не зможе підмінити мене? Він начебто вільний, але щось я додзвонитися не можу. – У сенсі вільний? Він на зміні має бути…

– Коли ж тебе не стане? – прошепотіла невістка. Її дихання було теплим і пахло дешевою кавою. Вона думала, я у відключці, просто тіло, напхане ліками. Але я

– Ось, тримай. Зім’ята тисячна купюра летить на кухонний стіл і завмирає біля самого краю, ніби роздумуючи, чи не впасти на підлогу. Я дивлюся на неї, а потім

– Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч за годину. У центрі! Розумієш? Ольга поправила шовкову блузку, і її браслет зухвало блиснув у світлі лампи. Ганна Павлівна поволі

– Ви до кого? – кинув хлопець за стійкою, не відриваючи погляду від свого смартфона. Його модна стрижка і брендова толстовка кричали про власну важливість і повну байдужість