Liudmila

– Тобі пощастило з Вірою. Вона дуже ощадлива та господарська, – казали друзі, коли вперше бачили дівчину Андрія. Він і сам так думав. Віра ніколи не купувала нічого

– Нема в неї цих грошей, – кинула Ліда чоловікові Івану. – Звідки ти знаєш? – Тому що це очевидно! – Вона сидить на моїй шиї, і, напевно,

– Коли ти заміж уже вийдеш? – Запитує в мене мама. Я розумію її переживання, але я не поспішаю все одно. У мене є свій план, за яким

Марина вирішила запросити на вечерю майбутню свекруху зі свекром. З Денисом вона познайомилася у спільних друзів, – він зголосився проводити її додому та так і залишився. Те, що

– Що означає розширюватися? Навіщо? У вас же чудова однушка! Що вам ще треба? – обурилася Світлана Юріївна. Ольга закотила очі. Мати не звикала до зручності і будь-яке

Коли чоловік вкотре сказав «розлучимося», Людмила раптом подумала, що вона навіть не пам’ятає, коли востаннє відповіла йому що-небудь, крім «вибач». Аркадій любив це слово. Сутулий, худорлявий, з лисиною

Ніна повернулася додому з відрядження пізно увечері. Потяг затримався, таксі плутало по тягнучках, і втома вже давно перейшла у роздратування. Вона мріяла тільки про одне: гарячий душ, чашку

Марина гнала машину напівпорожніми вулицями. Вона раз у раз поглядала на Іру, свою падчерку. Дівчинка лежала на задньому сидінні, поклавши голову на коліна подрузі. Обличчя у неї було

– Значить так, люба! Звільни мою квартиру! Щоб до вечора й духу твого тут не було! – Видав Віталій, та  відкинувся на спинку обіднього стільця. Він з викликом

– Тобі вже тридцять вісім, а ти так і не зрозуміла, заради чого живуть жінки, – глузливо промовила Наталя. За столом на сімейному святі одразу стало тихо. Ірина