– Увімкнула реєстратор чоловіка і остовпіла від почутого…
– Мало не попався! – говорив чоловік приглушеним голосом. – Ти уявляєш, Ольга вчора побачила, як я на зупинці висаджував Василину. Я думав, що вмить посивію, але все
– Один раз можна пробачити! У чоловіків таке трапляється. Швидкоплинне захоплення. Як грип сезонний…
– Здали проєкт по Набережній, – Антон повернувся з роботи окрилений, – тож на вихідні ми всі виїжджаємо на турбазу, всім колективом. – А дружин ваш колектив із
– Та я ж, як краще хотіла…
– Це все ти! Через тебе я один! – Тобто, це я підклала під тебе коханку? – обурилась мати, вигнувши брови. – І в чарку заглядати тебе теж
– Я втомилася від твоїх батьків, від їхньої ненависті! Але найбільше, – я втомилася від тебе! – Обурено заявила дружина
Шість років тому я була найщасливішою нареченою. Ми з Андрієм зустрічалися два роки, він був дбайливим, кумедним, щирим. Я бачила в ньому людину, з якою хочу прожити все
– Жодних документів? Ані імені, ані адреси? – Ні, – відповіла літня санітарка, хитаючи головою. – Знайшли його у парку, на лавці. Температура тіла мало не пішла в мінус. Диво, що не замерз на морозі
– Жодних документів? Ані імені, ані адреси? Олена спохмурніла, переглядаючи медичну карту пацієнта. Її голос звучав рівно, але в очах читалося занепокоєння. – Ні, – відповіла літня санітарка,
– Мрії почекають, – у її голосі з’явилася твердість. – А мама – ні…
– Ігорю Михайловичу, можна до вас? – Світлана стояла у дверях кабінету, стискаючи тека з документами в руках. Обличчя бліде, але рішуче. Ігор підійняв очі від комп’ютера. Тридцять
– Синку, що ж ти мені не передзвонив на пропущені… Може мені було погано… – Ну Лєра ж сказала, що ти з приводу картоплі дзвонила. У мене на вихідні були інші плани, мамо…
– Ой, Юрко! Ви куди це такі гарні? – спитала Антоніна Юріївна, зустрівши на вулиці сина з невісткою. – Та ми ось у кіно вирішили вибратися. Потім може
– Якби не ти, у мене давно була б родина! Повноцінна, із чоловіком, з кількома дітьми! А що я бачила? Нескінченні робочі зміни та самотність! Невже ти не можеш хоч трохи потерпіти заради мене? Я терпіла набагато довше! – Видала мати
– У мене для тебе дві новини. Я в положенні. А ось тобі треба позбавитися дитини, — мама говорила так спокійно, ніби диктувала рецепт. Наталка мало не випустила
– Ти? – здивувався батько. – Ти що тут робиш? – А я хочу знати, що ти тут робиш? – Запитав Єгор. – Мати другу добу біля Катьки сидить, а ти тут з усякими дівками розважаєшся?
Сьогодні Людмила прийшла додому трохи пізніше, бо після роботи треба було зайти у крамницю – холодильник був майже порожній. Здається, не багато часу треба, щоб купити найпростіші продукти:
– Знаєш, на тобі світ клином не зійшлося! Я теж не збираюся сидіти й чекати, коли в тебе пройде бзик! – Гаркнув чоловік
Наталя пішла зненацька. Просто одного дня проводила чоловіка і сина на роботу, дочку в коледж, свекруху в поліклініку робити крапельницю, процес не швидкий, зібрала всі свої речі й

You cannot copy content of this page