Liudmila

Таня увійшла до під’їзду і побачила біля своєї квартири коробку. Жінка здивовано дивилася на неї. Усередині, згорнувшись калачиком, лежали песик і кіт. Вони злякано дивилися на Таню і

– Віра, я тут подумала: а давай дачу на двох купимо, – запропонувала Лідія. – Дачу? – Здивувалася та, – це ж скільки грошей треба? Та й куди

– Здрастуйте, Ганно Михайлівно. Чи далеко зібралися? – Посміхаючись, запитала Настя, зустрівшись у під’їзді зі своєю сусідкою. – Може вам допомогти сумку донести? Важка, мабуть? Зустрілися вони між

Вечеря була готова. Даша накрила на стіл і тільки-но зібралася покликати чоловіка, як у двері подзвонили. Микола пішов відчиняти. – А я до вас! – пролунав із передпокою

– Оленко, як там ваші молодята, як невістка? – бадьорим голосом спитала Олену сусідка згори, Ніна Олександрівна. – Ой, Ніно, і не питай! Невістка, так … Недолуга селючка.

– Та ти ледащо просто! Віник взяти вже проблема? Живу з тобою, як у свинарнику! – Віник? Може, запропонуєш ще корито замість пралки? Оля стояла у дверях, схрестивши

У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на пенсії, – сказала вона. – Вітаємо, – в

– Ігорю, а коли мама святкує ювілей? – спитала Марина, розкладаючи чисту білизну у шафі. Вона щойно закінчила з прибиранням, квартира сяяла, і настрій був на диво чудовим.

– Я втомилася! Чуєш, Антоне? Я більше не можу так жити! Ганна стояла посеред кухні у футболці з чужим логотипом та в м’ятих шортах. У руках – кухоль

– Діду, а ти до скількох років жити збираєшся? – жартома запитав Макар. – А що, не терпиться вже мене оплакати та проводити? – з усмішкою відповів Ігор