Liudmila
– Ну що, Тимофійовичу, не передумав? Поїхали до нас, га? Годі тобі одному тут сидіти. Кімнату виділимо, житимеш нормально, без цих дров і колодязя. Я вважаю, що старість
Анна прокинулася від дзвінка будильника, встала, ноги самі знайшли капці, за звичкою, але… Дорога виявилася не та, не звична: кухня праворуч, ванна ліворуч. *** Вчора Ганна переїхала в
Ніна заміж вийшла у двадцять три, наче не рано, й не пізно. Всі вважали, що вийде як у приказці: «баби каються, дівки заміж збираються». Борис красиво залицявся, пропозицію
Коли Таня прийшла додому, вдома її напружено чекали батьки. І обличчя у них були такі похмурі й стурбовані, що вона одразу зрозуміла – щось трапилося. – Мамо, тату,
У п’ятницю вранці Максим надіслав реквізити рахунку та коротке повідомлення: – Світлано, сьогодні треба двісті. Після обіду їдемо за квартирою. Я прочитала його двічі. На столі лежали ключі
– Ви що, справді думали, ніби тарілка каші з котлетками дає вам право на трикімнатну квартиру у центрі?! – гаркнув випещений чоловік у бежевому кашеміровому пальті, нахабно переступаючи
– Я зібрав тобі речі на тиждень. Халат поклав, зарядку теж. Віктор поставив сумку біля вхідних дверей так, ніби питання вже було вирішено. Його матір вранці мали виписати
– Нінко, ти що, зовсім жадібностю запливла? Рідній сестрі двадцять тисяч пошкодувала? Тамара гупнула сумку на табурет так, що з неї викотилося яблуко. Ніна Сергіївна підняла його, обтерла
– Я хоч чимось цікавлюся! А ти тільки вдома сидиш, зовсім запустила себе, – заявив Василь за вечерею. Іра мало не похлинулася від цих слів. Вона перестала їсти
– Не влаштовуй драму: збери найпотрібніше і з’їжджай, Альбіні з чоловіком кут потрібніший! – Захар ступив у вітальню без стуку і навіть не зменшив крок. Шкіряна куртка навстіж,