Liudmila

Електричку Аня чекати не стала – поїхала своєю машиною. До дев’ятої ранку вже повертала з траси на розбиту дачну дорогу під Черкасами. На задньому сидінні підстрибували два ящики

Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев’яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця та сарай. Колишнього господаря звали Микола Семенович. Він прожив там понад тридцять років.

– Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? – Запитала чоловіка Алла, стоячи біля плити. Вона з вечора варила на швидку руку курячий

– А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. – Ну, сир, йогурт, – видавив із себе переодягнений у домашнє зять. – Вибачте, не знали – тож

Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька хвилин, дивлячись у стелю, і слухала, як у ранковій тиші прокидається двір. Десь

– Максиме, де брелок із ключами? Женя стояла біля вішалки і дивилася на порожній металевий гачок. Максим квапливо застібав ґудзики плаща. Він уже тримався за взуттєву лопатку, але

– Дімо, ти знову мамі пообіцяв, що в суботу до неї поїдеш? – Марина жбурнула ключі на полицю. Метал брязнув про пластику. Чоловік не підняв голови – сидів,

У сорок сім років Аркадій потрапив у лікарню, – серце. Лікувався, дієти дотримувався, рекомендації виконував. Рекомендували санаторій. Родичі переживали, дружина підтримала. Гроші були, – поїхав. В перший же

Борис ніколи не вирізнявся оригінальністю. Втім, Кіра це знала з самого початку – ще тоді, три роки тому, коли він зробив їй пропозицію в ресторані, запинаючись і плутаючи

– Дімо! Ти чуєш, що я тобі говорю? – Олена несподівано гупнула по столу долонею. Чашка підстрибнула. Кава розлилася  коричневою плямою на скатертині. – Чую! Чоловік навіть не