Liudmila

Свого рідного батька Світлана практично не пам’ятала – він пішов із сім’ї, коли їй було п’ять років. Останніми її спогадами про цю людину було те, як вона обережно

– Дімо, як же я дітям скажу? Що вони про мене подумають? – Запитувала приваблива жінка середніх років свого чоловіка. – А що тут думати? – Спокійно відповів

– Мамо, нагадую тобі, що в суботу я прийду додому не один. Я запросив Ольгу з донькою – вам настав час познайомитися, – попередив Альбіну Василівну син. –

Чоловік прийшов із роботи. Зайшов на кухню та сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поряд сало та солоні огірки. За два місяці життя

– Гарна дружина! Нічого не скажеш! Поки чоловік на лікарняному ліжку лежить, вона з чоловіками гуляє! – Почула Аля обурений голос свекрухи. Альбіна обернулася. Їй довелося перепрошувати перед

– Ну, не вбивайся ти так, Зіно! Може не все так погано! Може чоловік твій і не туди зовсім ходить, куди ти надумала. Га,Зіно? Тоня простягла подрузі чергову

Надія сиділа за кухонним столом, гортаючи каталог із банкетними залами. Їй скоро тридцять, і вона пів року накопичувала, щоб влаштувати собі пишний ювілей – із рестораном, гарною сукнею,

Яке це блаженство прокидатися вранці без будильника! Коли Яна розплющила очі, було вже майже десять годин. Поки все йшло за планом: у п’ятницю після роботи вони з подружками

– Доню, прийшла б у вихідні. Давно з тобою не гуляли. Походимо по крамницях, купимо щось смачненького! Чи тебе твій ірод не відпустить? – Ну чому ж не

Лідія тільки закінчила мити посуд, коли Павло влетів у квартиру, кинув куртку на диван і почав кричати. Причина його криків була проста – вона забула купити його улюблений