Liudmila
Галина Іванівна ніяк не очікувала, що свати будуть так неналежно поводитися. Вона розчарована, і в її голові назріває підступний план. Пів року тому Денис привів Женю в будинок
– Не треба йому приходити сюди! Навіщо він тобі? Ти заміжня жінка, у тебе сім’я! – Мамо! Ти дуже багато не знаєш про мою сім’ю. Її й сім’єю
Ларисі не щастило в особистому житті. Жінці було вже тридцять п’ять років, а знайти гідного супутника життя не виходило. Єдиним, хто згладжував її самотність і радував вечорами, був
– Сергію, ну куди ти ці помідори садиш? Тут же тінь від яблуні! Пересади туди, де сонечко. – Мамо, але ми з Ганною вже все спланували! – Ой,
– Артем, я не зрозуміла, вона що, пожартувала? – Ні. – Слухай, як так можна, га? – Ти не знаєш мою матір. Можна, та ще й не так!
– Значить, все сестрі дістанеться? – я намагалася говорити спокійно, хоч усередині все кипіло. – А чого ти хотіла, Ірочко? – бабуся Регіна поправила окуляри, й подивилася на
Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в
– Далася тобі ця Софа. Та й навіщо тобі така дружина? Розпливлася, тепер ходить, як дирижабль. Думаєш, що вона схудне? Так, звичайно, чекай, далі буде тільки гірше! –
– Андрію, ти не знаходиш, що зайшов надто далеко? – голос Ірини був рівним, але в ньому дзвеніла крижана відстороненість. Андрій, спершись на одвірок, ліниво оглянув матір. Він
Кажуть, що плювок в обличчя – це остання зброя слабкої людини. Я зрозуміла це не відразу, але коли зрозуміла – розсміялася так щиро, як не сміялася вже багато