Живе Паша один, пробачити не може собі, що мало часу з матір’ю проводив. Та, на жаль, час не повернеш назад, і виправити вже нічого не можливо
– Альо, Павлуша … Павло, синку, ти коли приїдеш? Пічка задиміла, підмазати б, ти тоді так помазав, прямо всю зиму топилася, так добре, й не диміла і… –
– Звідки ви? Чи надовго? – витирає сльози Ганна Тимофіївна. – Мамо, ну Новий рік же треба родиною зустрічати, ось ми й приїхали
– Ти чого там, мати? – Та пирогів думаю зробити, як ти на це дивишся, Михайле? – Та роби, – махнув рукою старий, – ревіла чи що? –
– Ти не подумав, Юра, що поки ти витріщаєшся на іншу жінку, хтось дивиться на твою! – зауважив Сашко
– Сашко, ну домовилися, так? Все за планом, я в тебе в гаражі, зв’язок там не ловить, слухавку не беремо, так? – весело сказав Юрко телефоном. – Слухай,
– Чому мені не можна до вас приїхати цього Нового року? – ображено промовила свекруха
У сім’ї Івана і Наталії панувала гармонія до того моменту, поки свекруха раптово не овдовіла. Тетяна Вікторівна залишилася одна у великому будинку, який раніше був сповнений сміху та
– Ти ж сам сказав, що твоя зарплата – це твої гроші, а моя – мої. Так що вільний, любий! І звітувати я перед тобою не буду
– Любий, мені завтра треба пробігтися крамницями, купити мийних засобів, плюсом до всього у нас з тобою шампуні, гелі для душу вже закінчуються… – А я тут до
– Знаєш, мені здається, що він повернеться. Приймеш його назад? – Запитала подруга. – Ні, – Юля заперечливо похитала головою. – Як кажуть, межа перетнута, повернення не можливе
– Все! Я більше не можу! – Юля почула роздратований голос свого чоловіка. Вона виглянула з кухні в коридор, і побачила, як її чоловік знімає верхній одяг. –
Подарувала квартиру з сюрпризом
– Квартиру? – Світлана не вірила своїм вухам. Її мати на весіллі дарувала їм квартиру. – Мамо, ти не помилилася? Дівчина шепотіла матері на вухо, а гості з
Новий рік із друзями виявився гіршим, ніж Новий рік із родичами
У будинку було галасливо і метушливо – всі готувалися до новорічної вечері. Варвара клопотала на кухні, готуючи святкові страви. Її чоловік Володимир накривав на стіл, допомагав розставляти тарілки
– Ви хочете, щоб у нашій квартирі мешкала колишня мого чоловіка? – Роздратовано запитала Агата у свекрухи
– Мамо, я не розумію, чого ти домагаєшся, – його голос звучав глухо від стримуваного гніву. – Ти справді думаєш, що це нормально? – А що такого? –
– У нас уже такий вік, що нам щастя відкладати більше не можна. Тим більше, що ми один одного давно вже знаємо, тож хлопці звикайте, ви, виходить, тепер майже, як брати, – розрядив атмосферу Георгій
– Ніно, а ти з ким будеш цей Новий рік відзначати, з ним? Ти чого мовчиш? – подруги вже всі одна за одною ділилися, що готуватимуть, і де

You cannot copy content of this page